Діти після розлучення батьків особливо бояться бути відкинутими. Вони побачили, що не можуть довіряти дорослому, якого любили. Тож можуть стати невпевненими, бо не знатимуть, чи можна довіряти вам, або відчують, що їм важко виявляти любов до інших. Оскільки практична дисципліна ґрунтується на взаємній участі (кожен член родини робить свій внесок в її функціонування), то ситуація може трохи ускладнитися.
Зробіть усе можливе, щоб зберегти почуття родинного зв’язку, незважаючи на те, чи у вас одна дитина, чи одинадцять. Мусите вміти жертвувати собою одне задля одного. Ви залишилися з дітьми, і ваш обов’язок – доказати їм, що будете з ними і в радощах, і в горі, не зникнете, якщо справи підуть на гірше. На подолання дитячих емоцій доведеться витратити трохи часу, до того ж цей процес може викликати роздратування, але постійно повторюйте їм, що живете для них. Запевнюйте їх у своїй відданості.
Дотримуйтеся своїх правил, не зважаючи на колишнього чоловіка
Коли вирішите діяти, згідно з правилами практичної дисципліни, дотримуйтеся їх – навіть якщо колишній чоловік не погоджується з цим. Нехай діти знають, що у вас є домашні правила. Залишаючись із вами, діти знатимуть, чого їм дотримуватися. А коли у вихідні відвідують батька, то можуть діяти, відповідно до інших правил. Однак вдома мають слухати вказівок мами.
– Але тато мені це дозволяє!
– Робитимеш це в тата, а вдома не можна.
Діти можуть деякий час нарікати, та невдовзі звикнуть. Можуть навіть погрожувати, кажучи, що воліють бути з татом. Не піддавайтеся такому шантажеві. Дотримуйтеся запланованої практичної дисципліни доти, доки діти перебуватимуть під вашою опікою.
Батькам – навіть якщо вони розлучені – доцільно утримувати стосовно дітей єдину лінію фронту. Якщо зберігаєте добрі взаємини з колишнім чоловіком, можете спробувати описати йому методи практичної дисципліни, які він міг би теж застосувати. Поясніть, чого сподіваєтеся від кожної дитини і як вимагаєте від них відповідальности. Задля добра дітей батько має погодитися реалізувати той метод, за допомогою якого ви дисциплінуєте дітей.
Щоправда, це не конче потрібно. Чимало людей помилково розуміють практичну дисципліну, вважаючи її занадто суворою, тож колишній чоловік теж може побоюватися, що ви надміру суворо ставитеся до дітей. Та не опускайте руки. Дійте, згідно зі своїм планом.
Уникайте трикутників
Припустімо, колишній чоловік має приїхати по вашого сина в суботу о 10.00, щоб піти з ним до парку. За чверть десята малюк уже повністю вдягнутий, спакований і чекає на сходах. Минає десята, потім десята тридцять і одинадцята – а татка немає. Дитина, схлипуючи, запитує:
– Чому він не приїхав? Адже обіцяв.
Звичайно, у вас у душі вже все закипіло. Колишній чоловік рідко дотримувався обіцянок, а тепер ще й завдає болю дитині. І ви вже тягнетеся до телефонної трубки, щоб намилити йому шию.
Однак це не ваша проблема. Насправді ця справа стосується лише вашого колишнього чоловіка і сина. Вам не варто втручатися в це. Дайте телефонну трубку синові і скажіть:
– Я не знаю. Ти маєш татків номер, тож запитай його сам.
Так ви уникнете вибухової ситуації, а син отримає цінний, хоча й болісний урок. А що більше вразить татка – ваші нарікання чи заплаканий голос сина? Нехай дитина має з батьком власні домовленості й стосунки.
Часто діти розлучених батьків виконують роль поштових голубів або шпигунів. Літаючи між батьками, приносять звістки (зазвичай неприємні) або збирають інформацію.
– Скажи тому своєму безнадійному батькові, щоб цього разу привіз тебе не надто пізно, дотримуючись якихось розумних часових меж.
– Чи мама з кимсь зустрічається?
Якщо маєте якусь справу до колишнього чоловіка, зверніться до нього самі або поспілкуйтеся з ним через адвоката. Не ставте між вами дітей. Також уникайте спокуси завоювати їхню симпатію. Деколи розлучені батьки знаходять задоволення в тому, що «діти люблять мене більше». А тому, коли тільки можуть, вішають усіх собак на колишнього подружнього партнера. Робити таке недоцільно. Діти мусять навчитися поважати обох батьків, наскільки це можливо. (Крім того, ваше прагнення завоювати любов дітей може завдати шкоди практичній дисципліні. Якщо діти стають пішаками в якійсь емоційній грі, то можуть швидко навчитися використовувати це проти вас: «Татко ліпший за тебе. У нього я можу не лягати спати аж до одинадцятої!»)
Часом діти або колишній чоловік намагатимуться втягнути вас у свої взаємини. «Чому татко вже мене не любить так, як колись?» «Мені здається, що Тайлер гнівається на мене. Чому?» Звичайно, можете в чомусь допомогти, але не дайте втягнути себе в непорозуміння між батьком і дитиною – так буде безпечніше для вас. Нехай контактують між собою безпосередньо, якщо це можливо.