У восьмому розділі я попереджав про ускладнення в стосунках між дитиною та колишніми чоловіком і дружиною. Такі трикутники ніколи не бувають здоровими. Щоправда, в об’єднаних родинах існує набагато більше трикутників, яких потрібно уникати. Адже до такої сім’ї дотичний ваш колишній чоловік і попередня дружина нового чоловіка, а також ваші і його діти. Ось якою складною може бути родинна геометрія.
Крім того, звичною справою в таких сім’ях є боротьба вашої дитини з вітчимом за контроль над вами. Часто чую про акти саботажу, до яких вдаються названі діти, щоб зруйнувати нове подружжя. Припустімо, пара планує у вихідні здійснити невеличку подорож удвох. Щоб розладнати ці плани, дитина може навіть симулювати хворобу, а також неминуче ставитиме запитання: «Хто важливіший – я чи він?»
Можете ув’язатися в ці сутички і намагатися вигравати їх, але, на мою думку, набагато мудріше буде вийти із трикутника. Потрібно знайти такі способи поведінки, які очевидно вплинуть на зміцнення зв’язку між новим чоловіком і дітьми. Коли діти зрозуміють, що не мають справи з ситуацією «або-або», у них стане менше причин для боротьби.
Діти можуть також намагатися протиставити вас своїй справжній мамі або справжньому татові. Так, це ображає, але не дайте себе втягнути – це не змагання. А діти постійно гратимуть роль свахи, яка хоче повторно звести вас із колишнім чоловіком. Це черговий трикутник, якого потрібно уникати.
Часто треба буде втручатися і розв’язувати конфлікти між рідними і названими дітьми, але найліпше було б, щоб діти самі полагоджували свої проблеми. Якщо втрутитеся ви – вирішать, що захищаєте якусь одну сторону. Правильне використання практичної дисципліни підштовхне їх до вирішення конфліктів у власному середовищі.
Цінуйте індивідуальність, але вимагайте співпраці
Усіх членів родини треба цінувати і трактувати по-особливому. Вислуховуйте ідеї та мрії кожного, розвивайте їхні зацікавлення, вихваляйте їхні вміння та здібності. Особливо важливо робити це в об’єднаних сім’ях, де діти швидше можуть відчути себе непотрібними і недооціненими.
Та найліпше, що ви можете вчинити, щоб дитина відчула себе важливою, – це дати їй змогу співпрацювати зі всіма іншими на користь родини. Визначте кожній дитині обов’язки чи якусь домашню роботу, яку вона має виконувати. Розподіляючи обов’язки, врахуйте вік, уміння і зацікавлення кожної дитини. Добре було б порозмовляти про це в родинному колі, дозволивши дітям самим вибрати собі обов’язки. Вони працюватимуть більш охоче, якщо матимуть власну ділянку роботи і вноситимуть свою лепту у функціонування сім’ї. Але потім простежте за тим, щоб вони виконали свої обов’язки, бо інакше будуть змушені зіткнутися з дисциплінарними заходами.
Приготуйтеся до того, що колишній чоловік кидатиме гранати
Колишні чоловіки і дружини можуть завдати чимало неприємностей. Щоправда, не всі – знаю кілька випадків, коли подружжя розлучалися по-приятельськи. Та все ж колишні чоловіки і дружини володіють особливим умінням показово отруювати вам життя, підбурюючи дітей.
Ваш колишній чоловік може розчаровувати дітей, обіцяти їм нездійсненні речі, прищеплювати погані звички або налаштовувати їх проти вас. Якщо чоловікові належить право опіки над дітьми, то спочатку мусите добитися її скасування, а потім взятися за виправлення завданої шкоди.
Я не запропоную жодних легких рішень. Мусите просто знати, що таке може трапитися; і будьте з дітьми повністю щирі щодо цього питання. Не отруюйте їхніх стосунків з батьком, а допоможіть розгледіти дійсність. Не дайте втягнути себе в емоційний конфлікт. Чоловік, імовірно, знає, як на що ви реагуєте. Незворушно, байдуже ставтеся до його навмисних дій, зосередьтеся на нових стосунках та новій родині. Зробіть усе можливе, щоб підготувати власних і названих дітей до життя в суспільстві.
Пам’ятайте, що міцний подружній зв’язок – це опора всієї родини
В об’єднаній родині передусім мають бути близькими чоловік і дружина. Якщо їхній зв’язок міцний, то все решта якось налагодиться.
Ось цікаве запитання: хто для вас важливіший – чоловік чи діти? Певна річ, ви любите їх усіх, але хто головний? Коли йдеться про перше подружжя, то переважно не існує проблем, пов’язаних із визнанням чоловіка як того, хто стоїть на першому місці. Адже, врешті-решт, ці взаємини були першими.
Отож, коли кажу, що міцний подружній зв’язок має бути на першому місці, бо становить кістяк сильної родини, то в цьому є сенс. Однак в об’єднаній сім’ї все набагато складніше і заплутаніше. Тут довший стаж мають взаємини із власними дітьми. Чоловік є особою порівняно новою. То як ця нова людина може бути важливішою за дітей, у жилах яких тече ваша кров?
Але щоб родина була в міру стабільною, саме так мусить статися. Свій зв’язок із чоловіком мусите вибудувати на міцній, солідній основі. Діти випробовуватимуть цей зв’язок, поборюватимуть його і ставитимуться до нього з нехіттю. Якщо спочатку не дасте їм зрозуміти, що чоловік є для вас найважливішою особою, вони можуть зруйнувати цей зв’язок.
Поява нового супутника життя не змушує вас відразу робити вибір, хоча діти можуть при цьому пручатися і протестувати. Ваше подружжя не знижує статусу дітей. Ви не любите їх менше лише тому, що з любов’ю ставитеся до нової особи (і її родини). Використовуйте кожну нагоду, щоб продемонструвати дітям, як сильно любите їх, але водночас нехай знають, що ви дуже міцно кохаєте свого чоловіка.
Створіть колектив
Створення успішної об’єднаної родини залежить від зусиль усіх її членів. Не можете вимагати послуху – мусите його заслужити. Тож не вимагайте нічого, особливо спочатку. Шануйте і слухайте дітей. Ви не маєте відповідей на всі запитання – нехай вони про це знають. Не приймайте рішень, що впливають на інших членів родини, попередньо не узгодивши цього. Створіть колектив однодумців.
Об’єднання родини триватиме від трьох до семи років. Пришвидшите цей процес, якщо будете ставитися до кожної особи, як до повноцінного члена колективу.