Чи страждає ваша дитина на тимчасову втрату пам’яти? Ні, я не маю на увазі амнезії. Ідеться про ті ситуації, коли дитину попросили щось зробити, а вона згодом, немовби прохаючи пробачення, каже: «Ой, я забула».
Важливо зрозуміти, чому ваша дитина постійно «забуває» – особливо про те, що ви просили її зробити. Що дитина отримує, «забуваючи»? Чергова маніпуляція минає їй безкарно.
Якщо просите дитину щось зробити, а вона про це «забуває», і потім ви самі виконуєте цю роботу, дитина отримує те, на що й очікувала. Ви виробили в неї вміння «забувати» й одночасно зробили її набагато слабшою. Насамперед ви послаблюєте її впевненість у собі, а також спроможність мислити і запам’ятовувати важливі речі. А на перспективу приглушуєте її здатність бути відповідальною та обов’язковою особою.
Коли батьки скаржаться, що їхня дитина часто забуває, я відразу ж вимагаю від них не допустити, щоб така «забудькуватість» стала відмовкою, яка дасть дитині змогу взагалі не виконувати їхніх доручень. Практична дисципліна взагалі не сприймає жодних відмовок. (Можете брати до уваги обставини, які виправдовують дитину, пом’якшують її провину, але не постійні відмовки, що перетворилися на правило). Навіть якщо вам важко дотримуватися такої позиції і ви ненавидите себе в ці миті – пам’ятайте, що в майбутньому ваша дитина працюватиме на людей, які не зважатимуть на її слова (чи вибачення) про те, що вона щось забула.
Отже, завжди дотримуйтеся основного правила: якщо ви попросили дитину щось зробити, а вона про це забула, то все одно має виконати ваше завдання. Якщо навіть для цього буде змушена відмовитися від улюбленої телевізійної програми, запізнитися кудись (включно зі школою) або зазнати інших труднощів. Ніхто не терпітиме відмовок вашої дитини, коли вона виросте, і ви теж не маєте цього робити.