«І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його. Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима! Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!»
В юності я хотів стати композитором, але моє життя склалося по-іншому. Тому я відчував особливий інтерес до роботи одного мого друга, композитора. Одного разу я побачив, що перед ним лежить великий аркуш паперу з дюжиною нотних станів. На першому з них він записував партію кларнета, нижче були вже готові ноти для скрипки, між ними було позначене місце вступу духових інструментів, а в самому низу листа декілька нот намічали майбутню мелодію флейти і пікколо. Приблизно через дві години ми зустрілися, щоб випити кави, і друг показав мені майже готовий твір. Щоб музика звучала в оркестрі близько 15 секунд, йому довелося витратити декілька годин, заповнюючи нотні стани для кожного інструменту. Тепер уявіть зворотний процес: послухайте оркестр впродовж декількох секунд, а потім попросіть музикантів зіграти свої партії по черзі. Це займе близько десяти хвилин – звучання розтягнеться.
Щоб зрозуміти уривок, який зараз перед нами, треба в уяві виконати щось подібне. Як часто відбувається в Біблії, декілька тем тут зливаються в один короткий, напружений акорд, але нам треба прослухати кожну ноту одну за другою. Багато біблійних пророцтв про якусь конкретну подію можуть бути розгорнуті в цілу низку послідовних подій.
Музичну тему цього уривка можна назвати «явлення Сина Людського». У деяких церквах сьогодні це єдина мелодія, яка там звучить, причому часто звучить фальшиво. Її оркестровка багата і складна, так що кожну партію треба прослухати окремо.
Перша партія використовує мелодію з Книги пророка Ісаї (13:10). А в Матвія ми читаємо: «Сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться» (в. 29). І для пророка, і для слухачів Ісуса ці слова зовсім не означали реальне сонце, місяць і зірки на небі. Ця мова була добре всім знайома: так зазвичай говорили про те, що ми б назвали великими соціальними потрясіннями. Чувши, що імперія «пала» або цар «піднявся», ми не уявляємо собі фізичне падіння чи підйом. Словами цього вірша Матвій дає зрозуміти, що прихід Сина Людського станеться тоді, коли світ перекинеться догори дном і почнеться хаос.
Але як відбуватиметься сама «царська поява» Ісуса? Цього разу Матвій звертається до Книги пророка Даниїла (7:13), і тепер ми чуємо іншу мелодію: «Всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.» (в. 30). Але пророк Даниїл мав на увазі не «повернення» Месії на землю після тимчасового перебування на небесах, а Його «вознесіння» до Бога – на знак подяки за всі страждання і смерть.
Матвій натякає на три прийдешні події, які підтвердять, що саме Ісус – той Син Людський, про якого говорили пророки. Перша – це воскресіння Ісуса, яке спростує вироки єврейського суду і римських катів; саме ця подія підтвердить, що Бог дійсно обрав Христа як істинного царя Ізраїлю.
Друга подія – це руйнування Храму, який став символом усього неприйнятного для Бога. Ісус заздалегідь попереджав людей про жахливі страждання, які їх чекають, і про небезпеку повірити не Йому, а лжепророкам (вірші 21-25). Падіння Храму підтвердить правоту Ісуса, а Його вознесіння над Храмом і світом буде знаменням, назавжди записаним величезними буквами на скрижалях історії. Як сказано в Євангелії від Матвія, «того часу на небі з’явиться знак Сина Людського» (в. 30).
Третя подія – це поширення звістки про воскресіння Ісуса по всьому світу. Люди побачать дивних вісників («ангелів»), що сурмлять всюди про те, що нещодавно розіпнутий єврейський пророк воскрес, – так Бог віддав Йому за Його страждання. Глибинний сенс того, що відбувається в тому, що єдиний істинний Бог оголошує усьому Своєму творінню, що Ісус – помазаний Ним Месія і Господь всього світу. Якщо ми хочемо розуміти біблійних письменників, нам треба навчитися читати їх тексти очима людей того часу.
Ісус обіцяє апостолам, що всі ці грандіозні події стануться ще за їх життя і вони зможуть побачити ознаки їх наближення так само ясно, як поява листя на деревах свідчить про літо.
Але не забувайте про музичні акорди. Згідно з великим Божим задумом, ми можемо виявити за кожною фразою Євангелія вказівку і на ті події, яких ми все ще чекаємо. Я вірю, що колись Бог закінчить те, що було Ним почато в I ст. Він дозволить усьому Своєму творінню розділити славу дітей Божих (як обіцяв апостол Павло в 8-му розділі Послання до Римлян). Ми повинні не лише озиратися назад, але і заглядати в майбутнє, дякуючи Богу за те, що Ісус вже став Господом усього часу, усій історії.