«Не проходь під цією драбиною, це приносить нещастя!» Ми всі не раз чули подібні поради чи зустрічали людей, які бояться п’ятниці 13-го числа, не наважуються дивитися на чорного кота вночі або вірять в інші забобони.
Забобон, за словниковим визначенням, – це відхилення від релігійного почуття. Він іноді набуває форми релігії, але насправді це страх і незнання. Нібито потрібно виконувати певні дії, уникати певних людей, дотримуватися певних традицій… бо інакше станеться нещастя. Усе це не має нічого спільного з вірою!
Віра – це набагато більше, ніж просто вірити в існування Бога, молитися і ходити до церкви. Віра – це опиратися на Того, у Кого ми віримо. Забобон часто пов’язаний зі страхом, віра ж пов’язана з довірою.
Віруючий повинен остерігатися, щоб не використовувати релігію як забобон: молитися тільки для того, щоб отримувати тільки якісь вигоди, уявляти собі, що, запаливши свічку, він автоматично складе іспити або отримає підвищення на роботі… Тоді людина поводиться так, ніби вона хоче купити Бога, поставити Його собі на службу. Дехто також перетворює Бога на свого роду «поліцейського», який слідкує за людьми і покарає їх, якщо вони не виконуватимуть усіх елементів обряду. У цьому більше немає жодної віри, це просто страх і наближається до забобону.