З медичної точки зору, важко дати визначення смерти. Може, це зупинка серця? Чи припинення легеневої вентиляції? Чи відсутність мозкової діяльності? Безперечним є одне: смерть записана в наших генах, тобто в програмі, яка є всередині кожної з наших клітин. Це цілком природна подія. Так само дерева втрачають листя восени. Та для людини смерть є чимось, чого вона боїться найбільше.
До слова «смерть» християнська віра додає поняття «надія». Все одно людина іноді не може зупинити сліз. Та й сам Ісус якось плакав перед гробом Лазаря. Але християнин вірить, що останнє слово залишається не за смертю. Ісус також зустрівся зі смертю, пройшов через неї. Але Він воскрес. «З’явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!», – каже Євангеліє (Ів. 20:19).
І тепер віруючою людиною, якою б болісною не була смерть, вона сприймається як народження, вхід у нове життя, у саме серце Бога, де ми житимемо всі разом в єдності.