Слово «Вознесення» походить від латинського ascensio, що означає піднімання вгору. Воно означає «підняття Ісуса в Небо» на сороковий день після празника Пасхи. Історія християнської віри почалась вранці на свято Пасхи. Апостоли, які йшли за Ісусом від самого початку і які здалека бачили Його смерть, виявили, що Його гріб порожній. Протягом наступних сорока днів, за Євангелієм від святого Луки, Воскреслий Христос через Свої з’явлення дає зрозуміти, що Він є живий довіку завдяки Богові. Від моменту вознесення з’явлення припиняються. Ісус зникає, і вони Його більше не побачать (Лк. 24:1-51). Відтепер Він «сидить праворуч Отця». Як Бог Він присутній всюди, але невидимий для людських очей.
Щодо слова «П’ятдесятниця», то воно означає «п’ятдесятий день». Євреї в цей день святкують укладення Заповіту між Богом та Ізраїлем на горі Сінай в часи Мойсея. Саме на празник П’ятдесятниці, зібравшись у світлиці, побоюючись євреїв, які засудили Ісуса, апостоли прийняли Святого Духа (Дії 2:1-4). Тоді вони сміливо стали проголошувати воскресення Христа в тому ж самому місті, де Його було засуджено на смерть. Це християнське свято замикає пасхальний період, який триває сім тижнів.