Батьки також повинні вивчити первинну мову любови, щоб їхні діти відчували любов. Тридцятитрьохрічна Марта була матір’ю двох малих дітей – п’яти з половиною років та шестимісячного немовляти. Через два місяці після народження дитини Марта зауважила зміни в синові Бренту. До народження другої дитини він був “ідеальною дитиною”, розповідає вона. “У нас ніколи не було труднощів з ним. Утім, майже через день ми почали зауважувати його поведінку, якої досі ніколи не було”.
БРЕНТ ЗМІНЮЄТЬСЯ
“Він свідомо робив недобрі вчинки, а згодом заперечував, що зробив їх. Ми зауважили, що він зумисне грубо поводився, тримаючи немовля; одного разу я побачила, як він натягнув ковдру на голову немовляті в колисці. Він почав ігнорувати мої зауваження. Пригадую, як він сказав: «Ні, і ти не змусиш мене»”.
Приблизно в той час, коли Брент відмовився послухатися, Марта почала відвідувати навчальну групу, яка вивчала П’ять мов любови дітей. “Коли я прочитала розділ про особливий, якісний час, то зрозуміла, що коїться з Брентом”, – розповідає Марта. – Ніколи до того часу не думала про це, утім, знала, що первинною мовою любови Брента було змістовне проведення часу разом. До народження немовляти я голосно розмовляла його мовою любови, і він відчував мою любов. Після народження дитини ми вже не прогулювалися в парку разом, а наш особливий час зменшився. Усвідомлюючи ситуацію, я поверталася додому з наміром виділяти час Брентові. Замість займатися домашньою роботою, коли немовля спало, я вирішила присвячувати час своєму старшому синові.
“Дивовижно було спостерігати за результатом. Через чотири-п’ять днів Брент знову став щасливою дитиною, якою він завжди був. Не могла повірити, що так швидко все змінилося”.
Прагнути любови – наша найглибша емоційна потреба, не важливо, діти ми чи дорослі. Якщо відчуваємо любов найдорожчих нам людей, світ стає яскравим, тому можемо вільно розвивати наші зацікавлення і робити позитивний внесок у світ. Однак якщо наш резервуар пустує і ми не відчуваємо любови найдорожчих у нашому житті людей, тоді світ темніє і віддзеркалюється в нашій поведінці.
ЗМІНЮЄМО ПІДЛІТКІВ
У нашому суспільстві насилля серед підлітків спричинено пустотою резервуару любови. У серцях підлітків любов пов’язана із взаємостосунками, прийняттям та вихованням. Взаємостосунки вимагають фізичної присутности батьків та змістовного спілкування. Приймати, незважаючи на поведінку підлітка, означає безумовну любов, тоді як виховання означає підтримати підлітка заохоченням та оточити затишком. Протилежністю до взаємостосунків є покинутість. Протилежністю прийняття – відкинутість, а виховання – погане поводження – фізичне або словесне.
Підлітки, які почуваються залишеними, відкинутими або ж зневаженими, майже завжди мають труднощі з самооцінкою, своїм значенням та метою. Їхня потреба любови буде несповненою, зрештою, біль через брак любови виявлятиметься в деструктивній поведінці.
Негативна поведінка часто змінюється радикально й швидко, коли підліток справді відчує батьківську любов. Розмовляючи мовою любови підлітків, можемо змінити наші взаємини.