Після закінчення лекції про п’ять мов любови та важливість розуміти і розмовляти мовою любови одне з одним до мене швидко підійшла Ґрета. “Нам потрібно поговорити”, – збуджено мовила вона. Ґрета говорила зі мною раніше – ми обоє виступали на Національній жіночій конференції в Лос-Анжелесі. Я й гадки не мав, про що вона хоче порозмовляти, та, слухаючи її лекцію і спостерігаючи за її палким духом, був певен, що розмова не буде нудною. Ми домовилися зустрітися наступного дня після обіду під час вільного часу на конференції.
Коли зустрілися, Ґрета відразу перейшла до суті розмови: “Дозволь я розповім тобі про мої думки з приводу минулого вечора. Я надзвичайно рада цьому! Знаєш, моя лекція була присвячена жінці та її духовності. Отож після твоєї лекції мені прийшла думка, що Бог спілкується з нами нашою первинною мовою любови. Саме тому деякі люди розмовляють драматично й емоційно-зворушливо”.
“До прикладу, – вела далі вона, – мій чоловік навернувся в церкві, до якої ходив разом з колегами по роботі. У другу неділю його приходу приятель спитав, чи не хоче він стати спереду, щоб за нього помолилися. Він погодився, боячись образити приятеля. Декілька людей стали довкола нього і почали одночасно молитися вголос. Чоловік згадував, що нічого подібного досі не чув. Однак через декілька хвилин він нестримно плакав і просив у Бога прощення. Це було, розповідав так, начебто Бог торкнувся його. Неначе електричний струм пройшов крізь його тіло, і він відчув повне очищення.
Повернувшись додому, чоловік розповів, що з ним трапилося, але я не хотіла про це чути. На мій погляд це була релігійна емоційність, не могла повірити, що він піддався на це. Він і далі ходив до церкви, згодом почав приносити мені книжки.
Я навернулася в инший спосіб, ніж мій чоловік. Мені потрібні були місяці розмірковувань, молитви і читання Святого Письма. Я знала, що цей релігійний досвід був важливим для мого чоловіка, тому хотіла дізнатися більше. Такою була моя мотивація. Однак, розпочавши читати Святе Письмо, я відчула, неначе Бог почав промовляти до мене. Я усвідомила: усе, що я читаю, – правда, а за правдою стоїть Бог, Який мене любить. У мене ніколи не було драматичного досвіду, як у мого чоловіка, утім, поступово я ставала послідовницею Ісуса”.
Дев’ять місяців після навернення чоловіка Ґрета регулярно вранці читала Святе Письмо і розмірковувала. Вона дійшла до Одкровення 3:20, де Ісус сказав: “Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною”. Ґрета промовила такі слова: “Це видавалося настільки очевидним, що декілька останніх місяців Бог стукав у двері мого життя. Цього ранку я мовила йому: «Увійди. Хочу розділити з Тобою решту свого життя».
Я не плакала. Я не була схвильованою”. Ґрета пояснила: “Це був тихий, спокійний момент, коли моє серце відкрилося і Бог зміг увійти в моє життя”.
ЩО ЗРОЗУМІЛА ҐРЕТА?
“Тепер мені все зрозуміло. Бог розмовляв з моїм чоловіком його первинною мовою любови – дотиком, а моя мова любови – це винятковий час, таким чином Він дав нам обом зрозуміти, що любить нас, – сказала Ґрета. – Повністю я ніколи не могла зрозуміти чоловікового пережиття, водночас він не розумів мого спокою в стосунках з Богом. Зате обоє знаємо, що ми – послідовники Ісуса. Це сильно змінило наші життя”.
Майже не переводячи подиху, Ґрета сказала: “Тепер, дозволь, я розповім про инші думки з минулого вечора”. (Я міг би сказати, що Ґрета була дуже зайнята минулого вечора, але мені не хотілося слухати.) “Я усвідомила, що не лише Бог говорить первинною мовою любови, щоб виявити Свою любов, але й ми говоримо нашою первинною мовою любови, щоб проявити нашу любов до Бога. Мій чоловік виявляє свою любов до Бога, співаючи похвальні пісні в церкві. Він підносить обидві руки вгору, часто заплющує очі і співає від усього серця. Инколи я бачу, як течуть сльози, коли він співає. Чоловік сприймає все через емоції. Часто каже, що відчув присутність Божу. Я ніколи так не роблю, – сказала Ґрета. – Це не буду я”.
“Як ти виявляєш свою любов до Бога?” – запитав я.
“Проводячи винятковий час з Богом, звичайно, – сказала вона. – Ти не мусив питати, бо ти вже знав, – промовила з усмішкою вона. – Найбільша моя радість – проводити час із Богом, досліджуючи Святе Письмо. Так я можу просидіти увесь ранок. Я втрачаю відчуття часу. Немає нічого важливішого, ніж проводити час із Богом. З иншого боку, моєму чоловікові важко сидіти більше десяти хвилин за читанням Святого Письма або релігійної книжки. Натомість співав би в церкві пісні, «відчуваючи присутність Божу». Я усвідомила, що він так само щирий, як і я. Ми лише розмовляємо різними мовами любови з Богом”.
ЩО ЗРОЗУМІВ РОД?
Коли я закінчив розмовляти з Ґретою, то знав, що вона оживила тему для книжки, яку я напишу про мови любови Бога. З Ґретою я зустрівся два роки згодом на конференції про подружжя. Вона представила мене своєму чоловіку Родові. “Це людина, яка навчила мене, як тебе любити”, – мовила вона до чоловіка. У Рода був збентежений вигляд, допоки вона не сказала: “Він написав книжку П’ять мов любови”.
Тепер Род усміхнувся. “Наш шлюб змінився, – сказав він. – Не міг повірити, коли Ґрета повернулася і почала говорити моєю мовою. Ви будете раді почути: щотижня в нас вечір побачення, а щовечора в нас п’ятнадцять хвилин «подружнього часу». Хочу впевнитися, що потреба любови Ґрети цілком задоволена”.
Коли я поцікавився, як концепція про мови любови вплинула на поклоніння Богу, Род відповів: “Я все ще підіймаю руки, прославляючи Господа, а Ґрета проводить час за роздумами”. Обоє засміялися, і Ґрета сказала: “Це правда, однак тепер ми даємо одне одному по-різному вільно виявляти нашу любов до Бога”.