Біблія сьогодні – дуже поширена книга, існує велика кількість різних її видань. Багато хто навіть гортає її сторінки, насамперед в ілюстрованих виданнях. Але, мабуть, її не дуже читають, а ще менше розуміють основоположні лінії її структури. Те життя, що в ній пульсує, і той спосіб мовлення, яким вона виражена, – досить далекі в часі, ментальності та культурі від нашого життя й від нашого способу мовлення. А це часто породжує розгубленість, нерозуміння, нетерпеливість, а навіть і розчарування й бажання облишити цю книгу.
Історія та життя євреїв дво- чи трьотисячолітньої давнини цікавили б нас настільки ж, як історія та життя інших малих народів стародавнього Середнього Сходу, з якими можна порівняти Ізраїль, якщо б до його історії не увійшла та надзвичайна Присутність, що на перший погляд мовби перебуває поза кадром, але без якої історія і саме існування біблійного народу залишалися б незбагненною таємницею: можна було б пояснити багато речей (традиції та звичаї ізраїльтян, їх мову та експресивні засоби тощо), однак ніщо не могло б дати вичерпної відповіді на запитання, звідки цей народ взяв свою релігійну віру і як сформувалася його духовна ідентичність, що так контрастують із навколишнім соціяльно-культурним середовищем.
Серед цього народу, що на той час уже пережив був майже дві тисячі років своєї історії і нагромадив все те духовне багатство, що ми називаємо Старим Заповітом, «в повноті часу» приходить Ісус з Назарету – досі немислима присутність Бога між людьми, що надає всій минулій історії неймовірного поштовху й універсального спрямування. Ця історія відтепер стосується не лише одного народу, а цілого людства: мова йде про Новий Заповіт, який переймає, сповнює та вдосконалює Старий, не відкидаючи, утім, ані одної його сторінки.
Біблія, що зафіксовує Божу присутність у нашому людстві і Його об’явлення, безпосередньо й особисто торкається кожного з нас. Незважаючи на всі труднощі, що виникають під час її читання, знання Біблії конче необхідне для розуміння правди про наше життя і про наші стосунки з Богом, з іншими людьми і взагалі з усім сотвореним всесвітом. Цей «Ключ до Біблії» допоможе зробити нам перші кроки в її пізнанні. Після простенького розгляду проблем, що стосуються Біблії загалом з погляду віри (як, наприклад, її натхненість, правдивість та нормативний характер), перейдемо до аналізу кожної книги Біблії зокрема, подаючи її загальну структуру й акцентуючи увагу на основному змісті – звісно, наскільки це можливо зробити під час першої зустрічі з нею.
У загальній схемі нашого викладу можна завважити певну «нерівновагу»: перші три глави Книги Буття з огляду на їх важливість, заплутаність та певну трудність для правильного розуміння розглядатимемо дещо детальніше; крім цього, ми довше зупинимося на постаті Авраама, що є взірцевою для тих стосунків, які, згідно з Біблією, мають бути між Богом, Котрий об’являє Себе, та людиною, яка покликана прийняти це об’явлення.
З огляду на простоту та цілеспрямованість нашого викладу ми не будемо заглиблюватися в проблематичні аспекти, хоч серед учених ще далеко не в усьому досягнуто спільної думки. Іноді ми побіжно згадаємо про деякі з них, утім, загалом ми вважали за доцільніше уникати тих питань, які більше відволікають, аніж допомагають під час першого читанні Біблії.
Ці сторінки, зроджені як звичайні лекції для тих, хто мало що або взагалі нічого не знав про Біблію, можна порівняти із букварем, за допомогою якого дитина вчиться читати. Користуючись нагодою, хочемо подякувати всім, хто запрошував та заохочував нас до написання цієї книги, даючи також розумні поради стосовно її збагачення та кращого висловлення думок. Той, хто їх написав, не бажає нічого іншого, як лише щоб читач їх засвоїв, а засвоївши, покинув і перейшов з допомогою інших знарядь до ближчого й серйознішого, а водночас і нелегкого контакту з Божим словом, досвідчуючи на собі те зростання, на яке вказував апостол Павло, пишучи до християн в Коринті: «Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче» (1Кор. 13:11).
Антоніо Джирланда