2 книга Царів 24:18-20,25
Юдейські царі змінювали один одного на престолі. На жаль, після Єзекії всі його наступники були нечестивими людьми і все більше гнівили Господа. Невже Господь дозволяв їм робити такі злі справи і ніяк їх не карав? Ні, Бог постійно говорив до нечестивців через пророків, закликаючи царів покаятися й почати виконувати Божі заповіді. Але царі й увесь юдейський народ вперто продовжували грішити.
За часів правління царя Єгояхіна, який вклонявся ідолам і робив злі справи в Господніх очах, Господь віддав юдейський народ у руки вавилонського царя Навуходоносора.
Одного дня до Єрусалиму прийшло величезне вавилонське військо й оточило місто. Чи захищав цар своє місто? Ні, він та його мати вийшли до вавилонян і добровільно здалися в полон. Коли ж вавилоняни взяли місто, то насамперед нещадно розграбували храм Божий, бо там усе було зроблено з золота та дорогоцінного дерева. Окрім багатства, до вавилонського полону було забрано усіх князів, майстрів, купців та їхніх слуг. В Єрусалимі зосталися лише дуже бідні люди.
Замість Єгояхіна Навуходоносор поставив царем двадцятиоднорічного Седекію, який правив юдейським народом одинадцять років. Це був останній цар в Юдеї.
Чи розкаявся цар і всі юдеї після такого страждання, чи покликали вони Ім’я Господа? На жаль, ні! Цар і весь народ продовжували вклонятися ідолам і робити зло в Божих очах.
Після дев’яти років царювання під ярмом вавилонян, цар Седекія збунтувався і відмовився підкорятися Навуходоносору. Дізнавшись про це, вавилонський цар зібрав військо й знов прийшов до Єрусалиму. Цього разу Седекія не відразу віддав місто, як це зробив його попередник. Облога Єрусалиму тривала майже три роки, що спричинило сильний голод у місті й у всьому Юдейському краї. Не витримавши випробування голодом, однієї ночі воїни Седекії тихо розібрали частину міського муру і разом із царем повтікали.
Але це не сховалося від пильного ока вавилонських воїнів, і вони погналися й піймали Седекію. Коли Седекію та його синів привели до Навуходоносора, тоді він наказав убити синів на очах в батька, а потім виколоти очі царю і закувати його в кайдани.
А що ж трапилося з Єрусалимом? Вавилонський цар наказав знищити місто, а всіх його жителів забрати в полон. Лише уявіть собі таку страшну руйнацію: храм Господній було розграбовано й спалено, височенні й міцні мури міста розбиті вщент, домівки всіх жителів спалено вогнем. Всі скарби з Єрусалиму і з дому Господнього були вивезені до Вавилону: вся мідь із жертовників та стовпів, ножі, лопатки, горнята, ложки і весь мідний посуд, золоті та срібні речі.
Так було спустошене Юдейське царство, а народ був забраний до вавилонського полону на довгі сотні літ за те, що вклонялися ідолам і залишили істинного Бога, Який вивів їх із єгипетського рабства.
ЗАПИТАННЯ:
- За що Господь віддав юдеїв у руки Навуходоносора?
- Чи захищав Єгояхін Єрусалим і до чого це призвело?
- Хто став останнім царем Юдеї і як він ставився до Господа?
- Що за наказом царя вавилонського сталося з Єрусалимом?