9
Матвія 18:21-35, 25:31-46
Одного разу Петро підійшов до Ісуса з запитанням: «Господи! Скільки разів я мушу прощати своєму брату, який грішить проти мене? Чи до семи разів?» Ісус відповів: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім».
Щоб усім стало зрозуміліше, що Господь хотів сказати, Ісус розказав їм притчу про прощення. «Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, – і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, – я віддам тобі все! І змилосердився пан над рабом тим, – і звільнив його, і простив йому борг. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, – і я віддам тобі! Та той не схотів, а пішов і всадив до в’язниці його, аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? І прогнівався пан його, і катам його видав, – аж поки йому не віддасть всього боргу. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів».
Оскільки віра в Ісуса і виконання Божих заповідей стосуються не лише земного життя, але здебільшого – життя вічного, то Христос багато притч говорив про Свій другий прихід, про готовність віруючих та про Царство Небесне.
«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята – ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був – і ви нагодували Мене, прагнув – і ви напоїли Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви. Був нагий – і Мене зодягли ви, слабував – і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили – і нагодували, або спрагненого – і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили – і прийняли, чи нагим – і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці – і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: По-правді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили. Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був – і не нагодували Мене, прагнув – і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був – і не прийняли ви Мене, був нагий – і не зодягли ви Мене, слабий і в в’язниці, – і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в’язниці – і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: По-правді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, – Мені не вчинили! І ці підуть на вічну муку, а праведники – на вічне життя».
10
Луки 11:5-11; 12:16-22; 13:6-10
Щоб показати Своїм учням, який терплячий наш Господь до прохань Своїх дітей, і що Він завжди готовий вислухати наші молитви, Ісус розповів ще такі притчі.
«І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби, бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому. А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, – уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі. Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує. І Я вам кажу: просіть, – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам! Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає – знаходить, а тому, хто стукає – відчинять».
Господь довготерпеливий до нас, але Він чекає від нас вчинків, які свідчили б про нашу любов до Нього, Він чекає плодів у нашому житті. Ісус розповів наступне: «Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фігове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов. І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіговім дереві, але не знаходжу; зрубай його, – нащо й землю марнує воно? А той йому в відповідь каже: Залиш його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм, – чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його».
Серед Ісусових слухачів було багато заможних людей, також були й ті, і то дуже бажали розбагатіти і стати від цього щасливими. Для таких людей Христос розповів наступну притчу: «В одного багача рясно нива вродила була. І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх? І сказав: Оце я зроблю, – порозвалюю клуні свої, і просторіші поставлю, і зберу туди пашню свою всю та свій достаток. І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, веселися! Бог же до нього прорік: Нерозумний, – ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив? Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога. І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, – що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу».
Ще багато навчав Ісус притчами, які ви знайдете, якщо відкриєте Біблію, Новий Завіт і прочитаєте всі чотири Євангелія учнів Ісусових: від Матвія, Марка, Луки та Івана. Коли читатимете, уважно дослухайтеся до свого сердечка, що саме вам хоче сказати Господь, яка з приповісток буде для вас повчальною.
ЗАПИТАННЯ:
- Яка з притч Ісуса сподобалася вам найбільше?
- Яка з притч спонукала вас до дії і що саме ви вирішили змінити у своєму житті?
- Які таланти і здібності Бог дав саме вам і як ви їх використовуєте?
- Де записано ще більше притч, які Ісус розказував народу і Своїм учням?