Дії 6:25-34
Що ж робили Павло та Сила, опинившись у в’язниці після ганебного привселюдного покарання? Чи засмутилися вони, чи почали нарікати на Господа, Який допустив такі страждання в їхньому житті? Ні, вони співали! Тієї ночі і сторож, й інші в’язні чули спів хвали Богу та молитви, які підносили Павло та Сила. Опівночі ж стався дуже сильний землетрус, всі в’язничні двері порозчинялися та всі кайдани поспадали.
Тепер вони легко могли втекти, але не зробили цього, знаючи, що на це не було вказівки Божої. Від шуму прокинувся в’язничний сторож. Коли він прибіг і побачив, що всі двері в’язниці відчинені, йому тієї миті могла спасти лише одна думка – в’язні повтікали!
Він чудово знав, що за це йому загрожує страта. Тоді він вирішив заподіяти собі смерть. Щойно він витяг меча, аж раптом почув гучний голос Павла: «Не чини собі ніякої шкоди, бо ми всі на місці». Не може бути! Ще ніколи в’язні, маючи можливість утекти, не залишалися ані на мить у стінах в’язниці.
Тоді сторож попросив хутчіше принести йому смолоскип, щоб освітити в’язницю, а як побачив Павла і всіх, хто був із ним, припав до місіонерів і вивів їх із темниці у двір.
«Добродії, що я повинен зробити, щоб мати спасіння?» – схвильовано запитав сторож. Вони ж відповіли йому: «Май віру в Господа Ісуса Христа і матимеш спасіння ти та весь твій дім». Тоді сторож забрав Павла та Силу до себе додому, де вони благовістили всім його домашнім. І тієї ж ночі сторож та вся його родина охрестилися в Ім’я Ісуса Христа.
Із великою любов’ю та радістю сторож обмив рани Павла та Сили, і, накривши святковий стіл, всі разом сіли їсти, радіючи вірі в Господа.
ЗАПИТАННЯ:
- Що робили Павло та Сила у в’язниці?
- Що трапилося опівночі?
- Чого злякався сторож?
- Розкажіть про покаяння сторожа та його родини.