Дуже цікаво, що мавпи думають про нас…
Ну, вони принаймні не думають, що ми ходимо, спостерігаємо і не втручаємося в їхнє життя. Добре це чи погано, але люди втручаються, так само якби з’явилися якісь прибульці, вони, очевидно, не могли б не втрутитися в наше життя.
Але є ще одна теорія. Якщо ці предмети справді бачать люди, можна вважати, що ці люди з майбутнього. Хвилинку пофантазуємо, що через тисячу років буде доступний спосіб пересування в часі. І вчені чи туристи прилітають у наш час, щоб на нас подивитися. Але йти на контакт не можуть зі зрозумілих вам причин. Вони лише дивляться і кивають головами.
Це все інтригує і зацікавлює, але поки що не цілком зрозуміло. Може, справді, є інші виміри. Може, це сусідній Всесвіт, який існує паралельно з нами. Але все, що ми знаємо про Всесвіт, свідчить про єдність і гомологічність законів і єдність творчого принципу, що закладений і в зорі, і в планети, і в рослини, і в тварин… Та ж періодична система Менделєєва, яка панує всюди…
Через спектральний аналіз ми навіть можемо бачити, з чого створені далекі зірки… І я припускаю, що проблема, яку формулює Лем, – що відкриють мислячих павуків чи мух – у науковому сенсі поставлена некоректно. Гадаю, що людина будь-якої планети має бути гомологічна чи аналогічна до людини Землі, так само, як елементи планет, зірок гомологічні елементам нашої Землі.
Отже, чи одні ми в Бога? Напевно, ні. Гадаю, що крім видимого світу, існують якісь інші виміри, інші істоти. Якщо навіть світ тварин і рослин має таку складну єрархію – від горили до віруса – така веремія створінь… Ми знаємо, що є досліди окультні та інші, що говорять про якісь інші плани. Там, напевно, існує ціле царство. І, загалом, Усесвіт складніший, ніж ми думаємо. А щодо того, чи ми жалюгідна провінція? Для нас, християн, навіть якщо Земля – найостанніша з-поміж цивілізованих планет космосу, поява на ній Христа надає їй значущости. Хоча можна собі уявити по-іншому, як в Ібсена один з героїв уявляв собі Христа, що проходить крізь світи і воплочується на кожній із заселених планет. Але все це перебуває в площині поезії, фантазії і мрії.
Є ще останній варіянт. Може, Господь сотворив такий велетенський Усесвіт, аби населити його людьми. Як колись життя зародилося в океані і заселяло всю нашу планету, так розум, якось з’явившись на одній з планет Сонячної системи, коли-небудь мусить заполонити весь світ, одухотворити Всесвіт, згорнути простір, як пише радянський учений Ю. Г. Антонов у книзі «Роздуми про еволюцію матерії».
Я не стверджую, що так буде. Але цей варіянт не відкидається. Схильний думати, що тут має бути велика еволюція, і якщо казати, що ми жалюгідна провінція, австралійські аборигени, то це не щодо Всесвіту, а щодо майбутнього. До того майбутнього, яке заповіло нам Євангеліє, коли ми наступатимемо на гадюк і скорпіонів, і питимемо отруту, а вона нам не заподіє шкоди. Влада над матерією. Ось приблизно, що можна відповісти на цю тему.
Може, якщо вже ми аборигени, то не щодо майбутнього чи не щодо світу, а щодо Бога? Світ сотворено не для людей, якщо думати про глибини океану, Ново-Атонські печери, – отже, для себе Він його сотворив?
З наукової позиції запитання це некоректне. Воно не відповідає предмету. Ми часто не можемо пояснити собі елементарні речі з видимого світу. Якщо ми будемо моделювати Боже мислення, то… Але я можу сказати вам ось що: можливо, що вся різноманітність видимого Всесвіту з величезними вакуумами, де для людини поки що немає місця, потрібна в загальному замислі еволюції, щоб з усієї цієї мішанини врешті вилупилася людина. Може, працювала піч усього Всесвіту, щоб виплавити одне людство. З наукової позиції це цілком коректне припущення. Статистично. Можливо, що вся ця безмежна лабораторія потрібна для того, щоб народилася людина.
Це таке телеологічне[1] бачення?..
Так, це просто гіпотеза, і цілком прийнятна, яка пояснює порожнечу Всесвіту та інше. Ось вам модель. Припустімо, треба отримати такий-то хімічний фермент, якусь речовину, і вона до того складна, що треба громадити цілу систему апаратів. Громадять, громадять, потім гора народжує мишу, але ця миша – золота. І якщо весь Всесвіт тужився, кряхтів і народив людину, то це все ж таки людина.
У те, про що ви кажете, входить поняття про мету еволюції? Про еволюцію цілеспрямовану? Про еволюцію, яка неможлива без поставленої мети?
Так.
Чи ви знаєте праці Любищева[2] на цю тему?
Так. Не усі, але, загалом, знаю його позицію.
І як ви до неї ставитеся?
Мені це подобається, хоча я не заперечую, що еволюцію можна розглядати і під класичним дарвіністським баченням… Річ у тім, що Дарвін не відкинув телеологію, він просто розкрив механізм розвитку, але сам принцип глобальний…. Любищев підрізає його на конкретному матеріялі, у гущавині цього процесу, а насправді треба дивитися загалом. Навіщо світ розвивається? Хто тягне його за вуха? Навіщо розвиваються живі організми? Щоб пристосуватися? Та ж найпристосованіші – це елементарні створіння. Вони зносять усе, навіть радіяцію. Синьо-зелені водорості найелементарніші, віруси майже незнищенні, розмножуються швидко і живуть у будь-якому середовищі.
Хто ж і навіщо тягнув цей світ, щоб він ускладнювався і рухався далі, допоки вилупилася людина. Отож, тайна еволюції вся телеологічна. Про це ще до Любищева дуже багато писав академік Берг. Тепер його перевидали… Він назвав свою теорію «номогенез»[3] – розвиток за законом. Це називали «холізм», «фіналізм» – рух до цілого. Таке враження виникає у всіх біологів, що серйозно роздумують над філософськими проблемами природознавства.
Якось я поставив Ю. А. Шрейдеру[4] запитання про Любищева: як співіснують заняття біологією і віра, релігійність. Він подумав і сказав, що біологи-фізіологи і еволюціоністи дарвінського типу частіше бувають атеїстами, але етологи і еволюціоністи недарвінського штибу, радше, віруючі.
Загалом, він, звичайно, має рацію. Хоча це питання треба вивчити уважніше. Перед еволюціоністами і етологами постають великі філософські проблеми. А фізіолог, він значною мірою описувач, експериментатор. Він не вірить тому, що не можна відтворити. А як відтвориш еволюцію? Тут уже мимоволі доводиться шурупати мізками.
А як на вашу думку, чи існують професії, котрі більше сприяють виникненню релігійности, і менше?
Я ніколи над цим не замислювався, але серед моїх прихожан багато математиків і фізиків.
Математиків – це зрозуміло, а фізиків?…
Багато фізиків. Чому – не знаю. Може, тому що все-таки фізики зустрічаються з якимись межами реальности, які вже виходять за рамки науки. Але я не думаю, що це чітко визначалося. Треба це перевірити, вивчити статистично… Але загалом ми бачимо людей, що мають релігійне мислення, серед дуже різноманітних професій, отож, очевидно, що абсолютного значення це не має. Гадаю, що від генетиків до кримінальних злочинців, злодіїв – вони теж часто і віруючі, і забобонні – велика градація різних варіянтів. Мабуть, найбільше матеріялістично були налаштовані медики і фізіологи: Фохт, Сеченов, Бехтерев.
У них і так усе вдалося.
Що ж тут вдієш? Це була традиція доволі відома в таких лікарів, які розрізали, а душі там не знаходили…
[1] Телеологія – філософська концепція, яка стверджує, що всі процеси в світі спрямовані до реалізації наперед визначеної мети. – Прим. ред.
[2] Олександр Любищев (помер 1972 р.) – біолог і філософ, що не поділяв панівної на той час теорії дарвінізму. – Прим. ред.
[3] Згідно з теорією номогенезу, еволюція відбувається не в результаті природного відбору, а на основі певних внутрішніх закономірностей, властивих живим організмам. Ці закономірності цілеспрямовано провадять до ускладнення в живій природі.
[4] Юлій Шрейдер (пом. 1998 р.) – радянський математик і філософ.