Якщо Бог такий милосердний, хіба мені все ще треба каятися? Так! Покаяння є в серці проповідей Ісуса і в серці послання Божого Милосердя. Ісус говорить у Євангелії: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Мт. 4:17).
Що означає каятися? Каятися – значить повертати; повертати геть від самоналаштованості, повертати геть від наших гріхів, повертати до Бога як нашого пріоритету, нашого центру, нашого всього.
Як часто маємо це робити? Маємо робити це постійно! Перебування в правильних стосунках із Богом вимагає постійного, щоденного навернення. Воно схоже на керування автомобілем на дорозі. Скільки разів треба повернути кермо машини, щоб доїхати до торгового центру? А що трапиться, якщо ми заберемо руки з керма? Так само, отже, маємо скеровувати наші серця і розум до Бога, просячи Його про милосердя.
Чому ми повинні просити Його про милосердя? Маємо просити тому, що самі ми не можемо повернути від наших гріхів. Можемо прийняти рішення, навіть твердо вирішити більше не грішити, однак ми не здатні дотримуватися прийнятого нами рішення без Божого пробачального і укріплювального милосердя.
Саме Боже милосердя робить покаяння можливим. Тільки завдяки Його милосердю ми, як грішники, можемо довіряти Його милосердю і каятися.
Прохання є вираженням нашої свобідної волі і нашого розуміння, що ми потребуємо милосердя. Коли ми просимо, то дозволяємо Богові діяти вільно, не порушуючи нашої свободи.
Боже милосердя є більшим за всі наші гріхи, більшим за гріхи всього світу, і воно завжди доступне для всіх, хто просить з довірою – особливо для тих, хто найбільше його потребує.
Тут не говориться про заохочення чи дозвіл для грішника провадити його гріховне життя. Згадайте, що говорив ап. Павло про перебування в гріху: «Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?» (Рим. 6:1,2).
У Євангелії від Івана Ісус у схожий спосіб говорив до жінки, що була спіймана на перелюбі: «…Чи ніхто тебе не засудив? А вона відказала: Ніхто, Господи… І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!» (Ів. 8:10,11).
Оте «більш не гріши» пояснює, що отримання Божого пробачального милосердя не є дозволом на продовження чинити гріхи.
Отже, що я можу зробити, щоб покаятися? Можу попросити про Боже милосердя. Просячи про Його милосердя, я вільно визнаю, що потребую Його милосердя для покаяння. Просячи про Його милосердя з довірою, я отримую його. І тоді я можу подякувати Йому за дорогоцінний дар і радісно розділити його з іншими, отримуючи навіть ще більше милосердя.