Я хотів би зробити декілька додаткових зауважень стосовно цього гарного служіння – молитви про заступництво, яке Господь пропонує християнам і через яке прагне втаємничити їх у Свою справу спасення.
Молитва про заступництво є також шляхом зростання і особистого очищення. Вона є місцем благодаті й радости, але також боротьби і навернення.
Коли йдеться про молитву про заступництво, то ми робимо це спонтанно для людей, яких любимо, і які нам близькі. Це, звичайно, правильно, але це може нас також закрити в надто вузькому колі. Наше серце повинно ставати таким великим, яким є Боже серце! Отож, добре, коли ми відкриті на інші питання, де є потреба в заступництві, про які не думаємо спонтанно, і які Господь прагне нам довірити. Завдяки цьому наше серце стає щораз більшим, а життєві горизонти розширюються. Заступатися за когось у молитві означає не лише просити про того, хто становить частину нашого світу, це означає увійти в благальну молитву про заступництво самого Ісуса, Який не перестає представляти Отцеві усі потреби людей.
Я зустрічав багатьох людей, які, іноді несподівано, чули сильний заклик Святого Духа молитися і складати пожертву в певних наміреннях: за священиків, за проблемну молодь, за переслідуваних християн, за ізраїльський народ, ту чи ту категорію грішників, за вмираючих тощо. Відкритість на подібні заклики Святого Духа може надати сенсу і плідності життю багатьох людей, які без цього іноді почувалися б непотрібними. А це найгірше, що може бути! Отож, просімо Бога просвітити нас щодо категорій людей, різних ситуацій, які Він бажає довірити нашій молитві й нашій любові.