«Чи маю я рацію, – пишете ви мені, – коли вважаю, що якби Бог на одну-єдину мить припинив думати про мене, я припинив би існувати? Чи це помилка? Тоді це мене б дуже засмутило, оскільки відтоді, як така думка виникла в мене під час молитви, я відчуваю себе значно ближчим до Господа чи, ще точніше, відчуваю Його значно ближчим до себе».
Не лякайтесь. Ви все зрозуміли абсолютно правильно.
Не існує нічого, крім того, що Бог створив і що Він утримує в існуванні, а отже, не існує нічого, чого б Він не бажав, – причому не раз і назавжди, а щомиті, – і відповідно, чого б Він не задумав, бо неможливо щось побажати, якщо спочатку про це не подумати. Якщо Бог припинив би підтримувати в існуванні якусь істоту, то вона негайно стала б нічим; те саме станеться, якщо Він припинить її бажати або думати про неї.
Сподіваюся, я розвіяв ваші побоювання. Слід зауважити, що розрізняти в Господа думку, бажання і дію не є некоректним; однак зразу ж необхідно уточнити, що в цьому виявляється людський спосіб думання, бо в Нього думати, бажати і діяти є одним актом.
Я дуже добре розумію це почуття близькости до Бога, яке ваша «думка» пробудила у вас. Коли хтось думає про нас, це робить його більшою мірою ближчим до нас, аніж його фізична близькість. Ця остання може бути лише тілесною: можна представити собі дружину, що живе разом зі своїм чоловіком, який насправді перебуває дуже далеко. Присутність і відсутність – речі передусім духовного порядку.
Але слід відкрити до кінця цю істину. Зрозумійте, що Бог думає про вас одвіку. Ваше покликання до життя було лише здійсненням у часі цієї вічної думки, яка є думкою любови. Бог плекав цю думку одвіку – створити вас.
Ви стали втіленням цієї думки, ви є цією думкою, але в зародковому стані: життя вам дано – і благодать працює у вас – для того, щоб ця думка досконало розкинулась у вас.
Бог насправді не може ані думати, ані бажати істоти иншої, крім досконалої, цілковито розвинутої. Його думка про те, що ви є, – це думка про істоту святу, «унікальну», несхожу на жодну иншу, бо ж у Бога ніколи не буває двох однакових думок.
Через вашу співучасть у праці Бога над вами, ви станете тим святим, створенню якого Бог радів одвіку.