Постати перед милосердним Господом, усвідомлюючи наш гріх і нашу крайню вбогість й водночас будучи певними Божої лагідности до нас, непохитної і великодушної – таким є фундаментальний підхід для того, щоб розпочати молитву.
Молитва – це особливий, сприятливий момент для того, щоб усвідомити нашу духовну вбогість і віддати себе в обійми Божого милосердя (1. Молитва грішника). – Часом вона є криком розпачу вільної істоти, яка не має більше сили чинити опір злу, що вабить її до себе (2. Молитва дони Пруези). – Божа дитина навіть тоді, коли піддалася спокусі, коли їй бракує мужности, щоб звільнитися від гріха, – вона завжди має право звертатися до свого Отця і просити в Нього захисту (3. Вовняна нитка). – Усвідомлений, визнаний, спокутуваний гріх – це вже не гріх, а вбогість, віддана на Божу ласку (4. «Мій гріх передо мною постійно»). – Серед нечистоти і темряви душі прощення Отця викликає цілком нову любов (5. Тому, хто вважає себе негідним молитися). – Тоді як визнаний гріх не становить більше перепон для зустрічі з Богом, – гріх невизнаний, а особливо брак любови до инших людей, знепліднює нашу молитву (6. З ніг до голови). – Але відчуття повної немочі в молитві – не обов’язково є наслідком гріха. Господь може її допустити, аби виховати в нас переконання, що в духовній сфері ми є цілковито вбогими. Виставити свою вбогість перед очі Бога – це і є молитися (7. Молитва вбогости). – Той, хто звик вміти, хотіти і могти, – бути приниженим до вбогости і немочі вважає жорстокістю щодо себе. Однак це може бути настільки ж плідним, наскільки є «жорстоким»: таким чином він вчиться переходити від «я хочу» до «я прошу» – (8. Оголосити себе банкрутом). – Гріх, неміч, убогість провадять нас до того, щоб відкрити нашу залежність від Бога. Але той, хто любить, розцінює цю залежність не як неволю, а радше як необхідність своєї любови (9. Залежність). – Ця залежність від Господа не є чимось випадковим, вона – природна, радикальна, тотальна. Визнати її, прийняти їй без залишку – це і є віддати себе Богові; і так зв’язок залежности перетворюється на зв’язок любови (10. Між рядків).