То як же ми воскреснемо – чи в тому самому тілі? Саме так. Ми воскреснемо через посередництво душі, створеної для певного тіла. Душа визначає індивідуальні риси нашого тіла, зумовлює його структуру, організацію і навіть фізичну будову. Коли Бог дозволить нашим душам, аби вони наділили своїми рисами матерію в стані благодати, наші тіла відновлять своє існування. Тіло наше буде таким, як і колись, оскільки його ідентичність визначає зв’язана із ним душа. Отже, то буде наше тіло, але не те, яке було знищене, поховане і стало порохом.
Справді, починаючи з моменту метафізичної смерти, коли душа відокремилася від тіла, вже не можна казати, що труп є справжнім тілом. Він має подобу тіла, але вже не є ним. З тієї миті, коли з тіла виходить душа, воно стає всього-на-всього трупом, що розкладається. Ми можемо штучно підтримувати його вигляд, однак саме собою воно дуже швидко змінюється. Його можна забальзамувати, як труп Леніна в мавзолеї на Красній площі, але це вже не тіло, це – мумія. Тіло лише тоді є тілом, коли воно живе, живе життям душі. Труп – лише смертні останки, сліди тіла, не більше.
Як ми вже казали, воскресення тіл відбудеться тоді, коли Бог дозволить нашим душам наділити своєю індивідуальністю матерію, – матерію не в еволюційному стані, не в процесі народження і тління, а в стані благодати, – матерію, яка буде повністю одухотворена. Ми зовсім не знаємо, що це таке. Це одна з таїн об’явлень воскреслого Христа чи Діви Марії. Матерія їхніх тіл і контакт із нею людей, яким вони явилися, які їх бачили чи до них торкалися, збивають нас з пантелику, бо вони належать до фізичного стану нового світу, про який ми нічого не знаємо. Ми не знаємо, що таке тілесний світ, світ космічний у стані вічности, бо для нас увесь космос перебуває в стані еволюції, народження і тління, історії, безперервної зміни.
Космос у стані вічности існує в тілі воскреслого Христа, яке сакраментально присутнє у вигляді посвяченого хліба і вина в нашій Євхаристії. Воно присутнє у вигляді хліба і вина, а що є тілом Воскреслого, то може бути присутнім неподільно на усіх Службах Божих і в усіх кивотах. Це прославлене тіло, фізика якого зовсім не така, як у цьому світі, отож його не можна ні розламати, ні пошкодити. Воно може бути присутнє в різних місцях водночас, бо є ніби вторгненням нового світу в наш старий світ.