Фахівці порнобізнесу переконують нас, що еротика не має нічого спільного з розпустою.
| Як зреагує молодий хлопець, якого вмовляють подивитися на зображення роздягнутих жінок, обіцяючи, що відчує при цьому приємність? Спробує пооглядати. |
Оглядає і що? Виявляється, вони мали рацію. Це приємно! Це працює! А отже, казали правду. Тож їм можна вірити. Не знає, що ступив на смертельно небезпечну стежину, що може заплатити за це змарнуванням свого життя й життям своїх власних ненароджених дітей. Дітей, які для нього, можливо, стануть єдиними небажаними побічними продуктами пошуків і споживання сексуальних задоволень. Не усвідомлює, що з часом почне діяти психологічний закон виснаження й утоми, й для того, щоб отримати ту саму приємність, потребуватиме щораз сильніших збудників. За “дивним” збігом обставин, особи, які вчиняють злочини на сексуальному ґрунті, масово є споживачами жорсткої порнографії, а починали свій шлях з переглядання невинних зображень лише трохи роздягнутих жінок.
Еротика й порнографія
Підступність тих осіб, які переконують, що легку порнографію можна дозволити й що вона є прийнятною, водночас застерігаючи (нібито), що від так званої жорсткої порнографії слід відмовитися й не допускати її розповсюдження, є сатанинським лукавством і цинічним використанням людського незнання. На жаль, викривають це шахрайство не достатньо ефективно й голосно. Ба більше, дехто навіть намагається пропагувати несусвітню тезу про те, що легка порнографія, яку часто приховують під назвою еротики (я вже чую верески тих, котрі заробляють на “еротиці”), навіть поліпшує стан справ у суспільстві (зокрема, у сфері моралі) та є ефективним способом боротьби з жорсткою порнографією (!).
Чимало осіб стають жертвами цієї спритної маніпуляції. Абсурдність вищенаведеної тези можна порівняти з міркуваннями типу: дозвольмо людям безкарно красти в крамницях товари на загальну суму, наприклад, 100 злотих, і це, без сумніву, захистить нас від крадіжки дорожчих товарів. Або: дозвольмо бандитам безкарно бити людей на вулиці, і це, певна річ, убереже нас від убивств.
Вигідний бізнес
Чому сучасна культура так цинічно полює на молодих дівчат і хлопців, підштовхуючи їх до передчасного збудження і, як наслідок, неминучих сексуальних дій? А тому, що якщо у світі дорослих не відомо про що йдеться, то значить мова йде про… гроші й пов’язані з ними ідеології.
Тому сьогодні всім і всюди проголошують, що сексуальна активність приносить щастя. Її рекламують як цінність, без якої просто-таки неможливо обійтися. І неважливо, чи людина зазнає приємности на самоті, чи в межах тієї самої статі, чи під час групових актів – бо кожен має на неї право. Що більший хаос спричинить така реклама, тим ліпше для тих, хто на цьому безладі заробляє. Сучасне суспільство брутально збагачується на людській недолі (від порнографії через контрацептиви й так звані агентства знайомств до абортивних клінік включно).
Звідки беруться діти?
Водночас споживацька культура повністю замовчує проблему плідности, немовби зачаття дітей було не результатом сексуальної активности, а наслідком якихось зовсім інших дій. А отже, логічно думати, що водночас рекламує техніку запліднення in vitro[1], яка насправді веде до зачаття людини цілковито поза статевим актом.
Увесь цей бізнес зазнав би краху, якби люди дотримувалися засад, що їх проголошує Церква: не мали статевих стосунків до шлюбу, були вірними одне одному аж до смерти й – “що ще гірше” – любили би дітей. Тож усі ці ділки оголосили Церкві війну (хоча це, звичайно ж, не єдина її причина). Вони бажають, щоби вона стала царством темряви, хочуть причепити їй ярлик, який вказував би на те, що Церква займається одурманенням людей, прагнуть звинуватити її в тому, що позбавляє людей права на щастя.
[1] Запліднення in vitro (лат.) – запліднення в пробірці. In vitro дослівно перекладається як “у склі” (в пробірці), тобто в контрольованому середовищі. – Пер.