Розмова між теперішнім та минулим

Я продемонструю, наскільки ми відійшли від традиційного сприйняття чоловіка. Уявіть: сталося чудо – і вчорашні чоловіки та батьки перемістилися в наші дні та стали свідками того, що схвалюють західні чоловіки. Розмова між минулим (приблизно 1870 рік) та теперішнім виглядатиме приблизно так.

«Представник сьогодення говорить першим. Він каже: «Наша ціль, панове, продемонструвати особливості культури в XXI столітті, яка радикально відрізняється від вашої. І вимальовується деякою мірою не дуже гарна картина. Ми живемо в насильницькому суспільстві. Лише в Сполучених Штатах більше ніж дев’яносто тисяч жінок щороку брутально зґвалтовані. В окремих містах одна з трьох жінок протягом життя потерпає від жорстокого поводження. Одна з п’яти дівчат, які навчаються в коледжі, зґвалтовані… переважно тими, кого вони знають. Отаке безчестя коїться в наш час».

– Що? – почуємо здивовану відповідь. – Це гірше, ніж на війні. Що зробити, аби це зупинити?

– На жаль, майже нічого.

– А яке покарання передбачається для кривдників?

– Ну, більшість з них так і не вдається зловити. А багато із затриманих не засуджують. Лише 16 відсотків потрапить до в’язниці.

– А що ви робите з тими, кого таки визнають винним? Ви їх розстрілюєте чи вішаєте?

– О, ні, дехто сидить у тюрмі навіть менше від року, а тоді його випускають. Інші перебувають в ув’язненні до п’ятнадцяти років, а потім їх звільняють.

– Звільняють? Але ж вони можуть знову це повторити?

– На жаль, так і є.

– А чому так багато чоловіків хочуть ґвалтувати та вбивати жінок?

– З багатьох причин. Деякі хлопці виростають озлобленими на жінок. Ми живемо в провокаційному суспільстві. Ви знаєте, що собою являє легкодоступна сьогодні порнографія?

– Ні. Це коли показують жінок частково одягненими?

– Набагато гірше. Порнографія демонструє голих жінок, які поводяться неймовірно брутально. Відбувається застосування насильства до них у різні жорстокі способи: їх підвішують на дерева, вбивають ножами, зброєю, шнурками тощо. І все це демонструють надто відверто.

– У мене перехоплює дух. Як можна робити таке? І ви кажете, що продаж таких матеріялів легальний і їх можна поширювати?

– Так, найчастіше їх купують підлітки. І в більшості країн… наприклад, в Австралії… такі самі записи, на яких знято сексуальні домагання до дітей, є легальними.

– Ви хочете сказати, що суспільство схвалює подібне?

– На жаль, так. Виглядає, що австралійців це не принижує, як і те, що чиниться насильство над дітьми. Бізнес дитячою порнографією, хоч і нелегально, розгортається також і в Північній Америці. До 1983 року подібне ігнорували в Сполучених Штатах, але це забезпечує мільйони доларів завдяки торгівлі з-під прилавка.

– Чому? Скажи нам, чому так стається?

– Очевидно, на це не звертає уваги наше законодавство та судова система.

– А здебільшого в цих органах представлені чоловіки?

– Так. Вони переконливо захищають громадянські права людей, які пропагують порнографію.

– А що ж відбувається з громадянськими правами жінок та дітей? Які ж чоловіки можуть дозволити таке насильство? Що ж сталося з представниками сильної статі? Ми би віддали життя для захисту тих, кого любимо.

– Так, ми начиталися про ваші зобов’язання з історичних книжок. Як не дивно, не кожен поділяє ваш погляд на життя. А дехто навіть називає шовіністами. Це означає, що ви зверхньо поводитеся з жінками.., що ви недостатньо поважаєте їх. Один рекламний ролик демонструє, як у ваші часи принижували жінок.

– Хіба? Але хіба чоловіки насправді поважають жінок?

– Так, просто часи змінилися. Зараз не настільки важливо захищати сім’ю. Наприклад, молода незаміжня дівчина, завагітнівши, може зробити аборт без згоди батьків.

– Мені потрібно присісти. Ви кажете, що батькам навіть не кажуть про вчинене насильство над їхньою дитиною?

– Так. Фактично аборт не розглядається як насильство. Навіть тринадцяти– чи чотирнадцятилітню дівчину можуть привести вчителька чи психолог у лікарню для переривання вагітности. Там немовля витягають із матки відсмоктувальним пристроєм. На таку процедуру не лише не потрібно батьківської згоди – дівчина нікому нічого не скаже, повернувшись ввечері додому. Якщо вона вирішить не повідомляти новини, то ніхто про це так і не дізнається.

– Але як тоді батьки зможуть піклуватися про здоров’я дівчини? Вона все ж дитина. А якщо з’являться ускладнення після аборту?

– У разі виникнення ускладнень батьки, напевно, останні, кому про це розкажуть.

– Я не можу повірити, що батьки дозволять таке насилля до їхніх донечок. Якби таке сталося в наш час, когось би за це розстріляли. Чому чоловіки допускають таку наругу?

– Ну, погляди змінилися. Багато людей тепер вірять: за дітей повинна відповідати держава. Батьки є менш впливовими, ніж у ваш час. У цілому світі є прихильники таких поглядів, наприклад організація «Рух за дитячі права». Особливість такої позиції: хлопці та дівчатка незалежно від віку можуть робити, що хочуть, дивитися, що хочуть, вирішувати, як хочуть, так само як і дорослі. І коли я кажу, що хочуть, то саме це і маю на увазі.

– Що хочуть? Ти хочеш сказати, що дитина може вирішити вступити в сексуальні стосунки з дорослим і батьки виявляться безсилими?

– Так. У Швеції сьогодні протизаконно відшмагати дитину за непослух… але дозволено, щоб батько мав стосунки з дочкою чи гомосексуальні стосунки з сином.

– Це неподобство. Хто може робити таке?

– Небагато людей, напевно. Однак з цього видно, як далеко зайшли адвокати, які захищають дітей. Вони вважають, що дитина має однакові права з дорослими. Прибічники цієї позиції хочуть, аби хлопці та дівчатка мали право голосувати, подорожувати, вибирати віру, мати гарантований дохід і діяти незалежно від батьків.

– Сподіваюся, це не дуже поширено.

– Не всюди, але західне суспільство просувається вперед у цьому напрямку з кожним роком.

– Ми вважаємо: ви, сучасні люди, трохи божевільні.

– О, до речі, вам буде цікаво знати: жінок сьогодні активно залучають до військової галузі.

– Так, у наші часи було так само. Вони працювали медсестрами під час Великої громадянської війни, перев’язували хворих та допомагали їм.

– Ні, це не те, що я мав на увазі. Жінки сьогодні служать у війську нарівні з чоловіками. Під час призову в армію всі з представниць слабкої статі, хто бажає цього, можуть приєднатися. Вони наразі ще не беруть участі в боях, принаймні технічно, але залишаються біля поля битви і фактично допомагають на війні. Мало того, багато людей вважає: це лише питання часу, коли жінки будуть зобов’язані служити в армії, так само як це роблять чоловіки в період державної кризи. Це пов’язано з рівноправ’ям. Якщо жінка дійсно рівноправна з чоловіком згідно з законом, то повинна аналогічно боротися та помирати.

– А якщо в жінки діти?

– Якщо жінка служить в армії, то вони змушені відійти на задній план. Це місце не для них. Якщо ж в армії обоє – і чоловік і жінка, – то дітей віддають родичам чи комусь іншому, хто про них піклуватиметься.

– Ви хочете сказати, що матір маленької дитинки повинна воювати, щоб захистити країну, у той час, як багато здорових та спроможних це зробити чоловіків сидять вдома?

– Так, багато чоловіків звільняються від армії. А жінка сама вибирає, чи потрапляти туди. Жінка повинна виконувати свій обов’язок.

– Я не можу зрозуміти, як чоловік може дозволити молодій мамі воювати замість себе. Але тоді люди роблять дурниці. Хто би міг подумати, що трохи більше як століття «прогресу» призведе до такого безглуздя. Народ у наші дні ніколи би не повірив у те, що зараз почули. Ми будемо молитися за вас.

– Дякую.

Попередній запис

Розуміння статей

Наступний запис

Сила нації