Теща-свекруха – це жінка, що постала з матері, якою була раніше. Вона створює себе сама. Забудьте про арабського фенікса, який кожних 500 років відроджується з власного попелу. Теща-свекруха – не птах, вона не має арабського походження, не відроджується кожних 500 років, щоб потім знову згоріти. Зяті та невістки поводяться наївно, коли думають, що це вони створюють тещу чи свекруху. Адже вона з’являється не внаслідок чийогось рішення, ані внаслідок чиїхось учинків. Вона сама себе створює завдяки силі продовженого материнства, а ще вона сама себе годує. Вона постійно перебуває у вирі всіх тих осіб, яких зустріне на своєму шляху: зятів, невісток (яких доводить до божевілля), онуків…
Час не має влади над тещами чи свекрухами. Вони живуть між нами, та їхні слова, дії та знання – незмінні завжди. Спробуйте поспостерігати за ними, і ви особисто переконаєтеся, що це правда. Ось вам кілька прикладів. Якщо ви завжди на Святвечір були в нас, то чому раптом цього разу ви повинні бути деінде? Якщо в мене ніколи не було хатньої робітниці, то навіщо ти вирішила її найняти? Якщо я завжди ходжу на недільну літургію, то чому хтось інший цього не робить? Якщо ми віддавна проводимо відпустку на Чорному морі, то чому ви вирішили поїхати до Туреччини? Якщо я вийшла заміж за перспективного економіста, то чому моя донька має марнувати своє життя з якимось нещасним інформатиком, з яким познайомилася через інтернет? Якщо твої дідусь і бабуся (нехай земля їм буде пухом) залишили тобі чудові меблі з горіхового дерева, то чому ти дозволяєш, щоб на горищі їх нищили жуки-короїди, а помешкання заповнюєш модерними меблями з металу і скла? Всім зрозуміло, що на весіллі повинен бути бенкет для запрошених гостей, то чому ти наполягаєш на тому, що достатньо організувати шведський стіл? Гості подумають, що в нас недостатньо крісел, аби їх усіх посадити за стіл!
Це не риторичні запитання. Це прояв досвіду, про який може розповісти кожна теща і свекруха. Ігноруючи їх, ми трактуємо тещу і свекруху як порожнє місце, чинимо несправедливо і нерозумно.
Дітям видається, що коли вони залишать родинний дім, то їхні батьки також зможуть його залишити, ходити на довгі прогулянки, розгадувати кросворди або грати в карти. Для тещі і свекрухи такі думки не лише недоречні, а й образливі. Після шлюбу дітей вони з усіх сил намагаються пристосувати себе та свого чоловіка до нової ролі, і використовують для цього неймовірні «штучки». Таким чином, з’являється тесть, який разом із тещею творить пару. Поява цієї пари в родині – це настільки знаменна подія, що заслуговує на окремий розділ у нашій книжці.