Терапевти (цілителі)

Есеям, які вели діяльний образ життя, Філон протиставляє терапевтів – спільноту, яка віддавалася спогляданню (de vita contemplativа). Незважаючи на те, що описи Філона зазвичай позначені його особистими ідеями, вони все ж таки містять якесь ядро історичної правди. Цілителі жили у свого роду монастирі неподалік озера Мареотид, неподалік від Олександрії. Терапевт означає слуга, або раб (Божий). Вони відмовлялися від будь-якої особистої власности, готові жити звичайним простим життям пустинників у маленьких селах, де проводили свої дні у вивчанні Святого Письма і спогляданні. Скромну щоденну поживу вони споживали лише після заходу сонця. По суботах члени спільноти збиралися на спільну молитву. Окреме значення мала кожна сьома субота: вже ввечері попереднього дня збиралися в білих одежах для культу і спільної вечері, після яких була ще вечірня (всеночне). Ця спільнота також сповідувала комплексне підкорення законові і намагалася жити за всіма його приписами. Ймовірно, цих терапевтів потрібно уважати розгалуженням есейського руху, що розвинувся незалежно в єгипетській діяспорі. Дещо пізніше Отці Церкви побачать в описі Філона опис життя перших християнських ченців (Євсевій, Historia ecclesiastica 2, 17). Хоча не можна виключити зв’язку між цими юдейськими спільнотами і початками християнського монашества, однак немає певних інформацій, які б підтримали подібну гіпотезу.

Зміст