П. Я маю друга-лікаря, що, як видається, не може чинити опору чарам своїх пацієнток. Його подружжя в серйозній небезпеці, хоча я і знаю, що він любить дружину. Чи не могли б ви пояснити психологічну динаміку такого типу проблеми і сказати мені, як я словом можу допомогти своєму другові.
В. Подібне питання мені поставили кілька років тому в одному числі Журналу Християнського медичного товариства, де було посилання на чудову статтю доктора Мервіла Вінсента «Особистий добробут лікаря». Доктор Вінсент розглянув дванадцять небезпечних припущень, які можуть зруйнувати кар’єру лікаря. Одним із таких припущень, перелічених далі, є переконання, що лікар-чоловік – це Божий дар для жінок.
Деякі пацієнти закохуються у свого лікаря. Сценарій часто буває такий. Молода пані з легкою недугою, нещасливо одружена або розлучена, стає пацієнткою лікаря. Вона приходить до нього не тільки зі скаргами, але й відчуваючи страх і безпорадність. Лікар у своєму кабінеті видається сильним, упевненим, спокійним і турботливим. Він знає, як діяти, і досягає успіху. Він допомагає вирішити проблему. Пані відчуває полегшення, і його впевненість надихає її. Вона починає думати: «Було б чудово, якби я мала його вдома». Тим часом в оселі лікаря дружина також думає: «Було б чудово, якби він частіше бував удома». Або не так увічливо: «Якби тільки пацієнти знали, який він насправді».
Далі наша пацієнтка каже лікареві, що він чудовий. Він негайно погоджується і після глибоких роздумів робить висновок, що вона справжній геній супроти його жінки, якій далеко до такої далекоглядности. Він каже собі: «Ця пані чудово розуміє людей».
Проблема полягає в тому, що він помилково пов’язує її потреби зі своїми перевагами. Зазвичай у такому разі стикаються двоє людей з незадоволеними потребами. Лікар перебуває в зоні ризику, коли відчуває, що його потреби не задоволені удома. Иноді це трапляється через роботу; а иноді, тому що він заперечував їхнє існування. Часто дружина втомлюється жертвувати собою, коли її чоловік і батько її дітей не робить будь-яких вагомих спроб задовольнити її різноманітні потреби. Тепер вона вимагає від чоловіка дбати про власну оселю. Її втомлює відчуття, що вона тільки виконує роль господині і сексуального партнера. Він часто реагує на ці вимоги, хоча відчуває: його недооцінюють і вважають лише постачальником грошей. Саме тоді він зненацька натрапляє на молоду пані, потреби якої також роблять її вразливою. Спершу роман не тільки зміцнює охлялу самоповагу обох, але й дозволяє запропонувати лікареві взаємини, які дають набагато більше любови, ніж він має удома, вимагаючи набагато менше відповідальности. Пані, хоча й не має права на цього чоловіка, спершу може виявляти тепло і прихильність. Тим часом дружина, знаючи, що має право на нього, дедалі більше гнівається, коли його немає вдома. Згодом молода пані також починає ревнувати. Тепер наш емоційно і фізично виснажений лікар відчуває, що має двох вимогливих жінок, і жодна з них не піклується про нього.
То як же запобігти такій халепі? По-перше, усвідомте, що це сталося, і саме через роль, яку відіграють двоє людей у цій ситуації. Усвідомте, що це сталося через ваші проблеми, а не переваги. Усвідомте, що коли ви задовольняєте потреби, пов’язані із залежністю, за допомогою «любовної реакції», то стаєте частиною проблеми, а не рішення. Найкращий спосіб запобігти цьому – задовольнити потреби, від яких ви залежні. Оптимально це робити в подружжі, де подруги піклуються одне про одного. Мабуть, раннім попереджувальним сигналом має служити відчуття, що ваші пацієнти більше цінують і люблять вас, ніж ваша дружина й сім’я. Далі у вас виникне бажання більше часу бувати зі своїми пацієнтами і менше – з дружиною.
П. Мій чоловік дуже гарний, і він вже президент своєї компанії, хоча й молодий. Я знаю, що жінки полюють за ним, особливо розлучені секретарки, які люблять з ним фліртувати. Я виховую дітей тут удома і зізнаюся, дуже переживаю за Двайта. Я вірю, що він мене не зраджував, але сумніваюся, чи він не скористається такою можливістю. Коли він приходить додому і розповідає про слова і дії цих жінок, я просто не можу повірити! По суті, вони спокушають його. Що мені слід робити, аби не втратити чоловіка?
В. Раніше, на відстані одного чи двох поколінь, ваше питання видавалося би панічним і навіть трохи дурним. Але нині воно має сенс – настільки змінився світ. Завжди відбувалися любовні ігрища, але ніколи вони не були такими явними, і ніколи ще чоловіки та жінки так сміливо не домагалися одне одного. І ще більшу тривогу викликає те, що вільна жінка вже не вважає для себе табу свідомо спокушати одруженого чоловіка – навіть якщо в нього в оселі кілька дітей. Він – прийнятна здобич для всіх, хто може звабити його і змусити покинути сім’ю. Жінка недавно сказала мені, що її красень чоловік розповідає, як жінки навмисне труться об нього в метро і роблять непристойні зауваження. Чоловіки настільки ж відважні в погоні за жінками, байдуже, одружені вони чи ні. А тому тривога, якою сповнене ваше питання, має реальний ґрунт.
Попри це, вирішення проблеми не полягає в тому, щоб утримати Двайта. Вам не слід будувати довкола нього клітку, намагаючись зменшити свій острах. Це тільки додасть непотрібного напруження вашим стосункам. Двайт мусить лишитися з вами зі своєї волі – передусім з тієї самої причини, яка змусила його одружитися з вами. Любов мусить бути вільна, навіть у світі сексуальних інтриг та невірности.
Можливо, корисно запропонувати вам кілька здогадів, що, мабуть, не спадали вам на думку. По-перше, передусім Двайт відповідальний за тривогу, яку ви відчуваєте. Він міг би зупинити потік ваших сліз, якби забажав. Це досить просте завдання для чоловіка – повідомити своїй дружині, що він відданий їй до кінця життя. Натомість Двайт регулярно розповідає вам про сексуальних жінок, які заграють із ним і вимагають його уваги. Саме це розриває серце. Справді, така «ревнива тривога» здебільшого пов’язана з поведінкою чоловіків на взір Двайта, які непомітно викликають почуття непевности в дружин.
Навіщо чоловікові це робити? Чого можна досягти, змушуючи партнера до тривожного чекання: зрадить чи не зрадить? Звісно, чоловічому его подобається, коли його жадають жінки – багато жінок. Саме тому одружений чоловік фліртуватиме зі своїми працівницями, навіть якщо не має наміру зраджувати дружині. Навіть більше: він розповідатиме дружині про цих залицяльниць для того, щоб посилити свій вплив у взаєминах. Свідомо чи ні, він намагається сказати: «Тобі варто добре ставитися до мене, бо багато инших жінок тільки й чекають, щоб привласнити мене».
Коли будете розмовляти з Двайтом, у певний момент вам слід обговорити ці мотиви. Я не пропоную закидати його звинуваченнями і скаргами; однак у вас може з’явитися нагода висловити свої почуття й обговорити питання конкуренції. Найздоровіші сім’ї здатні обговорювати такі делікатні теми в атмосфері відкритости і розуміння.
Однак, перш ніж почнеться така розмова, гадаю, вам слід розглянути ще одну близьку проблему. З формулювання вашого питання видно: ваша власна самоповага не надто висока. Чому в мене з’являється відчуття, що ви почуваєтеся некомфортно серед инших жінок – адвокатів, атлетів і конгресменів? Чи вважаєте ви, що гірші від инших представниць світу бізнесу? Можливо, ви щасливі від того, що «спіймали» гарного, успішного чоловіка, і не знаєте, як довго триватиме ця ілюзія? Якщо це слабкі місця вашої самооцінки, то вони мають позначатися і на взаєминах із чоловіком. Він відчує ваш острах – вашу нездорову залежність – що ви «не варті» його любови. Ви мусите вірити, що так само важливі для сім’ї, як і чоловік, і що не тільки вам поталанило одружитися з Двайтом, але й що він не менший щасливець.