Наступним кроком для входу до Божого сховища є відкрити Йому те, що Вас непокоїть. У Псалмі 62:9 сказано: «Кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище!». У дивний спосіб паролем для відкриття воріт до Божого сховища є жалісливі слова від щирого серця, коли ми нарешті вирішуємо довіритися Богу. Це відбувається, коли ми розповідаємо Йому, наскільки все погано і в якому скрутному становищі ми опинилися. Тільки-но ми починаємо робити кроки довіри, ворота відкриваються і Бог простягає Свої крила.
Одним із таких людей, який засвоїв для себе цей урок, був Єремія, пророк із Старого Заповіту. Бог покликав Єремію говорити правду у ворожому таборі. Завдання не було простим. Це не те саме, що ділитися своєю вірою на пляжах Гаваїв. Це було завдання «піти з місією до ісламських фундаменталістів на Близькому Сході», отримавши яке хочеться запитати: «Ти впевнений, Боже?»
Уявіть собі, що Ви рефері на професійній футбольній грі і наприкінці потрібно повідомити місцевому натовпу: переможний гол на останніх секундах не зараховується через порушення правил. Вам, напевно, потрібно було б одягнути шолом, чи не так? Це ситуація, в якій опинився Єремія під час промовляння Божого послання. Люди просто не хотіли слухати, що Бог хотів сказати через Єремію. Люди намагалися перекричати Єремію, але коли і це не примусило замовкнути, вони побили і вкинули до в’язниці навпроти воріт міста. Принижений Єремія змушений був стояти перед жорстокими жалюгідними людьми того часу, які виходили поглузувати і подражнити.
Єремія почувався настільки пригніченим через весь цей опір і ворожість, що врешті-решт заридав: «Я став цілий день посміховищем, кожен глузує із мене… Слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище…»[1]. Потім Єремія стає похмурим: «Проклятий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благословенний не буде! Проклятий той муж, який сповістив мого батька, говорячи: Народилось тобі дитя-хлопець, а тим справді потішив його!»[2].
Коли Ви говорите подібні слова, то є вже вкрай пригніченими. Єремія каже: «Я ненавиджу день, коли я народився. Я навіть ненавиджу чоловіка, який сповістив про моє народження!»
Однак подивіться, що відбувається посеред цієї хаотичної, невідредагованої молитви. Єремія зупиняється і каже: «Та зо мною Господь, як потужний силач… Співайте пісні Господеві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв!»[3]
Ця молитва відображає, що Єремія збирається з силами. «Зачекайте. Я все ще живий. І якимось чудом я все ще відчуваю, що мною піклуються».
Слабкість є вашим другом у цій ситуації. Ніщо так не затьмарить відчуття Божої любови, як фальшива побожність і удаваний героїзм. Припиніть це. Відкрийте свої серця перед Богом і розкажіть Йому про свої відчуття. Будьте щирими, будьте чесними і за цієї умови почнете відчувати поступову появу Божої заспокійливої присутности. Кроки позаду Вас, можливо, не припиняться, але вони стануть менш виразними. Опір здаватиметься слабкішим. Ваші ноги і дух здаватимуться сильнішими. Небо здаватиметься трішки світлішим.
Ви можете не знати спосіб появи Бога, але якимось чином Ви запевнитеся в Його існуванні. Навіть коли шлях втечі залишатиметься таємницею, все одно не буде приводів засумніватися в тому, хто його продумав – Ваш постійний, турботливий супутник, Ваш Бог.
Якщо Ви ніколи не ховалися під Божі крила, то не уявляєте, що втрачаєте. І найкращим у цьому є те, що Бог каже: залишатися там на деякий час добре. Я не думаю, що Він поспішає виштовхнути нас назад у світ. В особливо важких випадках, на мою думку, Бог порадив би переорієнтувати наше життя, наш графік, нашу діяльність і підлаштувати під безпечне проведення часу з Ним. У такі моменти наш порядок денний потрібно спрямовувати на залучення надійних друзів і тривале проведення часу в безпечних місцях, доки ми не зцілимося, згрупуємося і наберемося достатньо сил для повернення в реальне життя.
Якщо Ви шукаєте дозволу на так званий тайм-аут, то пригадайте життя Ісуса. Ніхто ні до, ні після Нього не мав стільки обов’язків, зобов’язань і утисків, однак інколи Ісус брав декількох Своїх апостолів і на весь день та ніч відступав у безпечне місце – на човен, далеко на гору, в ізольоване місце пустелі. І там знаходив влаштований Отцем притулок. Оточений надійними людьми, Ісус розкривав Свої турботи перед Богом, Який чув звертання Сина і накривав Його Своїми крилами.
У цьому місці-сховищі Ісус міг згрупуватися, відновити сили, відчути призначення і підготуватися повернутися у світ, працюючи з усіх сил для проповідування Божої любови.
У мене є навіть краща новина для Вас. Хоча місто-сховище є чимось неймовірним на землі, Бог задумав навіть щось краще.
Кінцеве місто-сховище
Біблія вчить нас, що є вічне місто-сховище, яке чекає на всіх, хто є Божими дітьми. У цьому місті під назвою небеса Ви ніколи не чутимете кроки, що переслідуватимуть Вас. Жоден дванадцятирічний терорист на ім’я Філ не житиме там. Жоден кривавий месник не пройде крізь його ворота.
Навіть внутрішні демони – горе, самотність, біль, непорозуміння, розчарування – зникнуть у такому місті. Шкода, якої ми зазнали на землі, ніколи не знайде дороги до цього безпечного міста. Ми можемо розслабитися та відпочивати, і, хоча декому з нас важко це уявити, ми можемо почуватися в безпеці вічність. Жодної загрози, жодного хвилювання і жодного страху. Все це зникне.
Це кінцеве місто-сховище відкрите для будь-кого, хто вирішить увійти до нього через особу Ісуса Христа. І вже зараз, навіть якщо Ви почуваєтеся не вартими цього, я закликаю замислитися над довірою Ісусові Христові і входом до міста. Увійдіть під Його крила і сховайтеся з Богом на деякий час та дозвольте Йому детальніше пояснити про місто-сховище, де Ви почуватиметеся впевнено і безпечно завжди.
Це місце, що, як Ви усвідомлюєте, потрібно відвідати. Це Захисник, Якого Ви завжди хотіли. Це правда, яка може дати Вам сили, сміливости і зобов’язання зустріти інший день. Цей Бог сховища є Господом, Який врятує Вас від усіх Філів світу, від кривавих месників і тих, хто загрожує висмоктати з Вас життя.
Навіть більше: це Бог, Якого Ви справді шукаєте.
[1] Єремії 20:7-8
[2] Єремії 20:14-15
[3] Єремії 20:11-13