Чи можна «підчепити» дівчину, з якою постійно не зустрічаєшся?
Слівце «підчепити» («pick up») може означати багато різних речей, але найчастіше йдеться про яке-небудь еротичне спілкування аж до статевих зносини. Але що б ти не називав таким словом, ти не можеш мати сексуального спілкування з будь-якою особою, яка не доводиться тобі дружиною. Навіть якщо вам обом це приносить задоволення, таке спілкування означає взаємну неповагу – як обмін фальшивими знаками відсутніх у такому випадку уваги, любові та єдності.
На перспективу такі стосунки нікому користі не приносять. Мені доводилося читати про зовсім не старого одруженого чоловіка, котрий із сумом оповідав: «Я зробив би буквально все на світі, аби лиш забути про той сексуальний досвід, котрий я мав, перш ніж познайомився зі своєю дружиною […]. Образи минулого та колишніх партнерок сидять у мене в голові й нищать будь-яку інтимність. Сумна правда в тому, що я вже вісім років як чоловік цієї чудової жінки, та ніколи ще не був з нею в спальні сам на сам»[1].
Коли «чіпляєш» заради розваги, фізична близькість починає втрачати свою глибину, велич, святість і силу об’єднувати двох людей в одне ціле. Секс дарується так само легко, як рукостискання, а пара повністю втрачає взаємну повагу до своїх тіл. Починаєш думати, що фізична приємність взагалі є розвагою і може слугувати ліками від нудьги та самотності. Далі починаються розумування про те, що поки двоє людей разом погоджуються на щось, то все гаразд. А погоджуються вони, як правило, задля того, щоб мати можливість використовувати одне одного для власного задоволення. Отримують фізичну приємність від близькості та емоційне вдоволення, бо почуваються жаданими, а тримаються разом, поки правлять одне одному за джерело приємних відчуттів. А там уже недалеко й до проституції.
Ви обоє прагнете любові й заслуговуєте на неї. Однак доки сприймаєте одне одного просто як речі, ніколи не будете задоволені, бо жоден із вас ані не дає, ані не отримує справжньої любові. Візьми на себе сміливість визнати помилки в ставленні до жінок і не повертайся більше до використовування їх, так само і не дозволяй, щоб вони використовували тебе. Якщо ти не спроможний провадити жінку до святості, коли не маєш до неї особливого зацікавлення, то як зможеш попровадити до Бога ту, в яку будеш до нестями закоханий? Якщо тобі можна довірити малі речі, будеш відповідальним і в тому, що велике.
Коли зустрінеш когось, ким будеш всерйоз зацікавлений, не квапся розвивати стосунків до зближення. Інтенсивна фізична близькість відразу ж на початку знайомства є, по суті, прикриттям для браку любові, що так і не змогла поглибитись і зміцніти. Справжня любов, тугу за котрою ти можеш відчувати, потребує терпеливості та чистоти. І саме чистота є берегинею кохання.
Чому завжди у всьому звинувачують хлопців? Теперішні дівчата є так само сексуально агресивними.
На чоловіків часто покладають більшу провину, і вони особливо відповідальні за ті кривди, яких зазнають від них жінки. Подобається це тобі чи ні, уникнути такої думки та ставлення все одно не вдасться. Світ живе за подвійними стандартами. Коли чоловік є сексуально активним, кажуть, що він «має успіх у жінок», а жінку, що поводиться в той самий спосіб, величатимуть шльондрою.
Негативний вплив може походити від обох сторін. Поза сумнівом, багато молодих жінок є сексуально агресивнішими, ніж їхні хлопці. Однак до причин цього слід приглянутися уважніше. Зазвичай хлопець є сексуально агресивним через те, що хоче задовольнити своє пожадання. Молоді жінки часто керуються іншими мотивами. Спробуймо заглянути в серце молодої дівчини, яка нав’язує хлопцям свою сексуальність. Відмінність полягає в тому, що колись її використали, а тепер вона відокремлює свої переживання в душі від тілесних учинків. Як радить жіночий журнал «Complete Woman», однією з переваг сексу на першому побаченні є те, що «ти матимеш змогу на хвилину забути про свої великі проблеми із самоповагою та власного гідністю»[2]. Журналіст, правда, забуває додати, що якраз секс на першому побаченні і призводить до страшних проблем у сфері самоповаги та власної гідності.
Серед чоловіків знайдеться чимало таких, що, не замислюючись, погодяться провести з кимось одну ніч, оскільки чоловіки більше здатні переживати сексуальний акт на чисто фізичному рівні. У жінок, як видається, серце і тіло перебувають у більшій єдності. Одна дівчина розповідала:
«Понад усе там, у глибині, було прагнення інтимності, подружжя, підтримки, сповнення та прагнення почути слова «ти моя» […]. Прагнучи зарадити самотності й реалізуватися як жінка, я обрала собі «пурхання з одного ліжка в друге» за спосіб вирішення проблем і бальзам від щоденних страхів. Однак жіноча самореалізація тривала чомусь лише кілька годин, а не – як я собі це уявляла – ціле життя. І саме те, чого я так боялася, перетворилось раптом на мою щоденну дійсність: тепер я була вічно роздратованою та нікому не цікавою, для жодної живої душі я не стала дійсно близькою людиною, а ідеального партнера я собі так і не знайшла»[3].
Під час зустрічі з жінкою, що практикує інтрижки на одну ніч, часто можна помітити, що це різновид шкаралупи, якою вона намагається прикрити своє серце. Колись раніше зазнала душевної травми. Стосовно свого тіла може не встановлювати жодних обмежень, та навколо її серця височить кілометровий мур. Така жінка принижується до швидкоплинних статевих стосунків, аби лиш довести, що вона також здатна на таку саму, як у декотрих чоловіків, безтурботність у всьому, що стосується сексу. Це має позбавити її страху перед душевними ранами і дає фальшиве почуття контролю над власним життям. У такий спосіб вона нищить у собі здатність будувати взаємини, та все це є намаганням затамувати біль внутрішніх зранень і віднайти щось, що видається любов’ю, – тільки б заглушити відчуття порожнечі.
Такі речі дехто може називати гордим словом «визволення». Один чоловік зауважив: «Більшість молодих дівчат вражають мене своїм смутком, обтяженістю турботами й відчуттям самотності. Сподіваючись на щось більше, вони не радіють завойованою з такими труднощами сексуальною свободою, як їм велить радіти теорія сексуального визволення»[4]. Коли молода жінка зазнає зранення, що неминуче виникає з неналежного користування сексом, вона може зовсім викинути зі свого життя чоловіків або поринути в круговерть стосунків, сконцентрованих на фізичному боці взаємин, аби забути про рани власного серця. Уяви собі жінку, що розлила на білу скатертину чорнило. Пляма в’їлася глибоко, тож замість витрачати час і зусилля на виведення плями, вона фарбує всю скатертину в колір чорнила. Таким чином та, перша, пляма стає менш помітною.
Саме це коїться і з багатьма серцями. Жінка, яка зазнала зранення через знайомства, що ведуть до сексуального зближення, прагне звести власне страждання до мінімуму. Один із відомих «домашніх способів» тамувати страждання – зануритись у численні романи – так, наче вони не є нічим особливим. Чинячи такі речі, жінка сподівається переконати саму себе, що вона не потребує жодного зцілення. Одна старшокласниця розповідала мені, навіщо вона виробляла з хлопцями все, що тільки можливо: «Я все це робила лише через цілковиту й повну відсутність любові в моєму житті».
Деякі молоді жінки можуть знижувати планку й погоджуватися на компроміси лише задля того, щоб почуватися жаданими й чогось вартими. Жінки знають, що чоловіки люблять секс. Тому секс використовують як принаду – для привернення чоловічої уваги. Інші дівчата можуть мати навіть певний внутрішній опір щодо сексу, та внаслідок помилки або ж через пережиту в минулому травму їм починає видаватися, що вони вже не заслуговують на порядного хлопця. Така дівчина може собі вигадати, що вона не подобається чоловікові, якщо той не починає залицятися до неї в цілком конкретний спосіб. Як можна зауважити, в усіх цих випадках тілесну сторону стосунків використовують як дорогу до насичення, укриття або захисту емоційної сфери.
Мушу переповідати тут усю цю психологію, бо проблема подвійних стандартів, про яку ти згадуєш, не розв’яжеться, якщо ми у відповідь покладемо більшу провину та відповідальність на жінок. Радше саме чоловік, знаючи першопричину сексуальної агресивності жінки, мав би їй нагадувати про її власну гідність, замість дорікати їй за те, чого вона й без того має соромитися.
[1] T. і J. Lickona. Sex, Love & You. Ave Maria Press, Notre Dame, Ind. 1994, 74.
[2] Dating Game, в: Complete Woman, 02-03. 2001, 84.
[3] J. McDowell. Why Wait?, 172.
[4] L. Kass. The End of Courtship, в: Public Interest 126, зима 1997, 39-63.