Особи, які прагнуть збудувати спільноту з допомогою належного спілкування, натрапляють на численні перешкоди на своєму шляху. Це варто усвідомлювати хоча б задля того, щоб розсудливо їх перемагати, а не спотикатися об них.
НЕУСВІДОМЛЕННЯ МЕТИ
Люди, навіть якщо мають добру волю, часто забувають, навіщо служить розмова. Треба постійно пам’ятати, що добра розмова має спричинитися до поглиблення зв’язку, тобто створення спільноти осіб. Варто уникати недобрих розмов і не допускати, щоб бесіда сходила на манівці. По суті, якщо єдина мета розмови полягає в тому, щоб «сказати правду», «поставити на своєму», «довести провину» тощо, то таке спілкування не має сенсу і навіть може бути нищівним.
РОЗМОВА ПРО ВСЕ
Важливо на початку розмови домовитися, про що ми хочемо бесідувати, до чого хочемо дійти і що усталити. В іншому разі розмова починає «розмиватися» і перетворюється в балачки про все і ні про що. Такі розмови часто перероджуються у взаємні оскарження, які сягають допотопних часів. У багатьох порадниках для подружніх пар ми знайдемо пораду, щоб перед початком сварки визначити, про що будемо сваритися. Це справді мудра і практично корисна порада.
РОЗМОВА В ГНІВІ
Розмова в гніві завжди є поганою. Вона не дає можливости нормально використовувати розум і зазвичай перетворюється на війну, в якій чоловік доводить провину жінці. Що вона не сказала б на свій захист, це буде використано як доказ проти неї. Чоловіки чудово володіють вмінням створювати логічні висновки, бо вправляються в цьому, починаючи з підліткового віку. Запитання «чому?» супроводжує кожне рішення чоловіка. Чоловік кожну ситуацію вміє обернути на власну користь і навіть ошукати… самого себе. У ситуації роздратування він лише думає про своє, а насправді створює логічні висновки, які виправдовують його емоції, бажання і навіть хіть.
Хтось сказав, що немає такої підлости, до якої чоловік не зміг би вимислити власну ідеологію. Порядні чоловіки повинні цього боятися. Адже в гніві чоловік не вміє об’єктивно застосувати розум на користь добра і правди, а запрягає його до боротьби з дружиною. Внаслідок цього вона почувається винною в усьому, психічно пригніченою, а він не знає, чому. Я переконаний у тому, що гнів є найбільшою емоційною перешкодою доброго спілкування. Тому варто стриматися від розмови в гніві.
Як це зробити? Кожен повинен знайти власний спосіб. Одне знайоме подружжя опрацювало свій метод. Чоловік із дружиною помітили драматичні негативні наслідки розмов у гніві, а потім, під час спокійної розмови, усталили, що кожне з них має право зупинити розмову з допомогою умовного знаку. Після такого знаку вони розходяться до різних кімнат і моляться в наміренні подружнього партнера. В їхньому випадку цього було достатньо. Вони більше в гніві не розмовляли, а також не вимовляли слів, за які мали б шкодувати.
СПОКУСА ПЕРЕМОГТИ, ЗДОЛАТИ, А ТАКОЖ ПОРІВНЮВАТИ СЕБЕ З ІНШИМИ
Ми живемо в суспільстві, де всі безперервно конкурують між собою. Ця конкуренція настільки завзята, що призводить до агресії. Згадаймо хоча б дії футбольних фанатів. Спокуса такої поведінки часто супроводжує подружні розмови. Там, де є боротьба, є не лише переможець, а й… переможений, який горить бажанням помститися. Розмова двох люблячих повинна бути без елементів конкуренції та давати можливість обом перемогти. Це відбувається завдяки стишенню негативних емоцій, глибшому пізнанню та зближенню. Така розмова приносить радість.
НЕЗРІЛІСТЬ ОСІБ
Незрілість є серйозною перешкодою в спілкуванні. Людина, яка не вміє опановувати власні емоції, закостеніла у своєму егоїзмові, просто неспроможна на будь-які поступки чи компроміси.
Такій особі не допоможе навіть найдосконаліше спілкування, тому що вона не може впровадити в життя спільні рішення, які вимагали б від неї відмовитися від власних бажань чи намірів. Крайній егоїзм суперечить любові, тому він унеможливлює будування подружньої спільноти і замикає шлях до справжнього подружнього щастя.
НЕРОЗУМІННЯ ВІДМІННОСТЕЙ МІЖ ОСОБАМИ
Кожна особа є «особливою», іншою. Жінка і чоловік діяметрально відрізняються одне від одного. Якщо не зважати на той факт, то це неабияк ускладнить порозуміння. Чоловік і жінка цілком по-іншому сприймають одну й ту ж справу. Поки ми не усвідомимо, що це цілком нормально, то постійно дратуватиме те, що нас неправильно зрозуміли, що інша особа не так мислить, не так реагує, не так поводиться, не так працює і навіть не так відпочиває. Завдяки зрозумінню та сприйняттю іншости роздратування надає місце… веселощам. Коли ми вміємо посміятися з іншости, то виявляється, що ми подолали важливу перешкоду і опинилися на найліпшому шляху до осягнення подружнього щастя.
НЕВМІННЯ ВЛОВЛЮВАТИ ВЛАСНІ ДУМКИ
Коли йдеться про точність висловлювань, то кожна особа може мати з цим труднощі. Можна навіть ризикнути і ствердити, що це притаманне сучасності. Можливо, це частково виникає з ментальности глядача. Адже дуже багато людей лише пасивно сприймають інформацію, коли годинами сидять перед телевізором. Ось вам і результат. Сьогодні навіть від студентів важко видобути відповідь, сформульовану повними реченнями.
Багато професійних промовців, журналістів, оглядачів видають багатослівне та ефектне белькотіння, значення якого (якщо там взагалі є якесь значення) дуже важко зрозуміти. На жаль, неточність мови закрадається до шкіл, підручників і навіть до формулювань у тестових завданнях. Я вже навіть не згадую про звичайні мовні помилки. Трапляється, що навіть філологи говорять суржиком, а мова переповнена вульгарщиною та нецензурними висловами.
Отож, нічого дивного в тому, що в атмосфері новомодного белькотіння та відсутности поваги до мови нормальні люди не вміють правильно висловлюватися. Це ускладнює можливість порозуміння та побудову спільноти осіб. У цьому випадку немає іншої можливости виправити ситуацію, як тільки постійний тренінг. Треба намагатися розмовляти правильно, бути терплячим до тих осіб, які не вміють висловлюватися точно, а також… до себе, бо кожен із нас стикається з такими труднощами.
НЕВМІННЯ СЛУХАТИ
Труднощі в слуханні і навіть небажання слухати – це проблема багатьох осіб. Вона ускладнює нав’язування близьких контактів з іншими. Тішить те, що слуханню можна навчитися (принаймні, на задовільному рівні). Треба лише захотіти. Кожен, хто має бодай дещицю бажання і розуміє значення доброго слухання у творенні міжособових зв’язків, мусить захотіти. А потім достатньо лише тренувати засвоєне. Наприклад, збільшувати час на терпляче вислуховування співрозмовника і не перебивати його, не зиркати на годинник, не зітхати. Добре слухання – це окрема тема, тому її треба обговорювати ґрунтовніше.
ВІДСУТНІСТЬ ЧАСУ
Ми всі живемо у величезному поспіхові. Кажемо, що такий час. Однак є не лише можливість, а й необхідність затриматися в цій метушні. Треба виробляти в собі це вміння внутрішньої дистанції до термінових та поспішних справ, щоб спокійно зайнятися справді важливим. До важливих справ належить спокійна розмова, яка необхідна для будування справжнього глибокого зв’язку між людьми, що кохають одне одного. Така розмова необхідна, як хліб наш насущний, як повітря. Її відсутність завжди якось позначається на подружжі, залишаючи відчуття невдоволености принаймні в когось одного, а зазвичай в обох. Якщо наша щоденність переповнена невідкладними справами, ми повинні знаходити час для важливих справ.
Я не забуду розповіді свого приятеля. Коли він за стипендійною програмою перебував у Парижі, то пішов до офісу знайомого підприємця, щоб домовитися про розмову, що стосувалася збору матеріялів до його наукової роботи. Вони почали переглядати переповнений календар підприємця, щоб знайти бодай годину для розмови. Перегортаючи картки щоденника, натрапили на цілком чисту сторінку. Мій знайомий зрадів і вже було подумав, що того дня їм вдасться поговорити довше, ніж годину, але почув: «На жаль, не вдасться. Цей день у мене повністю зарезервований для дружини». Виявилося, що в цього підприємця щомісяця один день призначений лише для особистих справ. Якось трапилося так, що в «день дружини» на підприємство приїхала важлива делегація кооператорів із Японії. І навіть тоді принцип непорушности цього дня був збережений. Підприємець організував для гостей цікаві пізнавальні екскурсії містом, а зустрівся з ними щойно наступного дня.
Коли ми шукаємо час для спокійної розмови, часом достатньо відмовитися від перегляду улюбленого серіялу, футбольного матчу, без яких спокійно можна жити. Якщо справді не вдається викроїти вільну хвилинку, то варто пожертвувати сном. Ми стільки ночей недосипаємо з банальних причин, що, можливо, варто одну ніч не доспати зі справді важливої причини.
Я переконаний у тому, що знання перешкод у спілкуванні може бути конкретною допомогою людям, які готові оздоровлювати або змінювати щось. Очевидно, що такі знання важливі не лише в подружжі, а й там, де люди будують міжособистісні зв’язки.