«Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його? Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м’які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м’яке, по палатах царських. По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка. Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує! Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього! Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його. Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували. Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти. Хто має вуха, нехай слухає!»
Одним з найбільших винаходів XX століття був автомобіль. З його появою для людини відкрилася маса нових перспектив, але і нових небезпек. Замисліться на мить над тим, що цей винахід приніс ремісникам, які виготовляли вози, екіпажі, карети. Уявіть, що у вас є процвітаюча сімейна справа і ви упевнені в постійному використанні людьми плодів вашої праці. І от одного разу з’являється один з ваших братів із звісткою про новий небачений винахід; ця звістка для багатьох буде приємною і бажаною, але для вашої власної сім’ї вона означає розорення.
«Погляньте, – як би каже Ісус, – ви робите найкращі екіпажі в усій країні. Ви проектуєте, збираєте, продаєте їх краще за всіх інших! Але річ у тім, що виробники екіпажів більше не потрібні. З цієї миті навіть молодший механік, що працює на виробництві автомобілів, буде потрібніший за вас».
Я зовсім не хотів цим сказати, що винахід автомобіля має якесь відношення до встановлення Царства Божого. Машини були, принаймні, благом і злом у рівній мірі. А про роботу Івана Христителя Ісус каже, що світ більше її не потребує (хоча самого пророка Христос звеличує). Тепер Царство Небесне уривається у світ. Згадайте, що Ісус почав проповідувати Євангеліє саме після того, як Іван Христитель був запроторений до в’язниці (в. 4:12). І все, що до цього моменту здійснювалося в історії, стало тепер непотрібним, але не тому, що було помилкою. Навпаки, усі попередні події, включаючи проповідь Івана, були потрібні. Але коли настав той момент, про який говорилося в Законі і Пророках, то Закон і Пророки відійшли на другий план – саме тому, що вже відбулося те, заради чого вони були створені.
Річ у тім, що Ісус пропонує Своїм слухачам нове розуміння Божого задуму. Він пояснює їм, що вся довга історія Ізраїлю, починаючи з Авраама, Мойсея і пророків, була лише підготовкою до того, що відбувається зараз. Іван Христитель дійсно був найбільшим з пророків, але тепер будь-яка людина, яка слухає Ісуса і йде за Ним, більша, ніж Іван.
Цю ж думку Ісус передає і по-іншому, кажучи, що Іван був подібний до Іллі – «тому, хто мав прийти». У цих словах чується відгомін питання, заданого Іваном Ісусові: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?» (11:3). Можливо, тут Ісус хоче натякнути: «Ні, саме Ти – новий Ілля, людина, що несе вогонь. Я ж – Той, Хто прийде після тебе». Після цього Ісус каже людям: «Хто має вуха, нехай слухає!» Подібну фразу зазвичай вимовляють, коли хочуть, щоб люди самі подумали і зрозуміли, про що йде мова.
Але чому ж Ісус не бажає сказати про все це досить ясно?
Відповідь можна знайти в ранніх розділах Євангелія від Матвія, хоча ця відповідь теж завуальована. Хто кинув Івана за ґрати? Ірод. Ким вважав себе Ірод? Єврейським царем. А ким Іван вважав Ісуса? Месією, істинним Царем. Що б сталося, якби Ірод дізнався про те, що претендент на його трон на волі? Ще одним ув’язненим (а можливо, і убитим) стало б більше.
Тому Ісус відмовляється привселюдно заявити про себе: «Так, Я Месія!» Він здійснює месіанські справи, і навіть більше того. У Нього є влада самому учити людей. Він вибирає дванадцять учнів, що символізує відродження Ізраїлю, і посилає їх проповідувати по всій країні Євангеліє про Царство. Але Ісус не хоче, щоб до Ірода дійшла звістка про появу істинного Царя Ізраїлю.
Замість цього Месія пропонує людям подумати і спробувати зрозуміти, ким є Іван і ким – сам Ісус. Іван не був схожий на тих багатих і знатних правителів, яких знав народ, він не носив дорогого одягу. А натяк на «очерет, що вітер гойдає його» пояснюється тим, що галілейський очерет був емблемою Ірода, що була вибита на монетах. Але Іван Христитель не був схожий також і на древніх пророків, – він був тим, про кого говорилося в цих пророцтвах, – той, хто готує шлях для Месії.
Річ у тім, що Ісус, розповідаючи людям про Івана, у прихованій формі говорить про Себе. Саме через те, що Ісус є новим Месією, Він не хоче нав’язувати Себе людям. Вони повинні зрозуміти самі, Хто є Ісус, і прийняти Його. І до цього дня це так само правильно, як було тоді. Якщо ми, християни, тільки називатимемо себе послідовниками Ісуса, це не справить на людей сильного враження. Кращий спосіб довести це – почати вирішувати безліч важких проблем. Тоді люди, подібно до Івана у в’язниці, почують про великі Христові звершення. Буде краще, якщо ми змусимо замислитися про нас і наші справи.