«А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу. І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. І ось з’явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі. Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся! А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно… А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь! Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.»
Гора Фавор – це великий округлий пагорб у центрі Галілеї. Щоб дістатися до його вершини сьогодні, вам доведеться вийти з автобуса і узяти таксі. Кажуть, що Господь особливо прихильний до таксистів гори Фавор, оскільки за ті хвилини, поки машина нестримно мчить вгору чи вниз вузькою гірською дорогою, Богу возносять більше молитов, ніж Він чує за весь день чи навіть за цілий тиждень. (Подібне кажуть і про інші місця, але для гори Фавор ця байка підходить найбільше.)
Традиційно вважається, що саме на цьому місці сталося Переображення Господнє – дивна подія, описана Матвієм, Марком і Лукою. Здається вірогіднішим, що Ісус покликав Своїх найближчих друзів – Петра, Якова та Івана – і піднявся з ними на гору Ермон, яка знаходиться поряд з Кесарією Пилиповою. З вершин і Фавора, і Ермона перед вашим поглядом сьогодні відкриваються приголомшливі види Галілеї. Але Ісусу і трьом Його друзям не було часу милуватися цими ландшафтами. Вони спостерігали за чимось таким дивовижним, що багато хто визнав би всю цю історію неправдоподібною. Але пропозиція Петра про зведення трьох шатрів виглядає такою дивною, що багато хто визнає можливість подібних яскравих видінь при пристрасній молитві до Бога (такі явища відомі і в наші дні).
Люди часто розуміють історію Переображення так, що світло виходило тільки від Ісуса, будучи свідоцтвом Його божественності. Але в Євангелії від Луки говориться про те, що світло виходило також і від Мойсея, і від Іллі, яких ніхто не вважав «божественними». А в Євангелії від Матвія (13:43) Ісус раніше обіцяв, що всі Божі люди сяятимуть, немов сонце в Царстві Божому.
Євангелісти, як правило, підкреслювали, що саме людяність Христа дозволяє побачити сяйво Його слави. Ранні християни сказали б, що про божественність Христа, як не дивно, свідчать Його страждання і ганебна смерть. Якщо це приведе вас у замішання, то саме в такому стані і слід жити християнинові.
Фактично Переображення Господнє є паралеллю і контрастом з розп’яттям Ісуса (Мт. 27:33-54). Якщо ви обмірковуєте одну з цих подій, то інше теж слід тримати в пам’яті як її своєрідний фон. На горі Фавор Ісус з’являється у Своїй величі і славі, а на пагорбі Голгофа – у стражданнях і смерті. Тут Його одяг світиться, а там він буде зірваний з Нього і відданий римським солдатам. Тут поряд з Христом стоять два найбільші герої Ізраїлю – Мойсей і Ілля, які символізують Закон і пророцтво; там Ісус висітиме на хресті між двома розбійниками, які символізували моральний занепад Ізраїлю. Тут на землі лежить тінь від легкої хмари, а там морок спустився на землю. Тут Петро в захваті від прекрасного видіння, а там він же ховається від ганьби, тричі відрікшись від Христа. Тут сам Бог оголошує, що Ісус – Його улюблений Син, а там тільки язичницький солдат визнає, що розіпнутий Ісус дійсно був Сином Божим.
Те, що станеться на вершині пагорба, пояснює те, що відбувалося на вершині гори, і навпаки. Можливо, для кращого розуміння Євангелія необхідно уявити ці дві картини одночасно, порівняти їх. Навчившись бачити славу в хресті, а тінь хреста – у сяйві слави, ви навчитеся сполучати радість і сльози Господа нашого Ісуса, поки що прихованого хмарами. Ця історія розповідає про Божественну владу, любов і красу, які залишаються дивовижними і коли Ісус просить нас узяти свій хрест і йти за Ним.
У цьому розділі, як і скрізь, Матвій проводить явну паралель між Ісусом і Мойсеєм. Мойсей вивів дітей Ізраїлю з Єгипту, а потім двічі піднімався на гору Сінай: спочатку – щоб отримати від Ягве Закон, а потім – щоб вимолити в Нього прощення для порушників цього Закону. Ілля теж зустрічався з Господом на горі Сінай, але Матвія цікавить порівняння Ісуса саме з Мойсеєм, якому Господь обіцяв послати Ізраїлю другого подібного пророка, якого всі мають слухатися (Повт. 18). І от тепер Мойсей знову зустрічає Господа на горі Фавор, і голос з Небес підтверджує, що Ісус – не просто обіцяний пророк, а Божий Син, Месія, і Господові до вподоби Його справи. Ці слова, сказані тоді апостолам, не менш важливі для нас зараз. Якщо ви хочете знайти шлях до Бога, шлях до Землі обітованої, ви повинні слухатися Христа і йти за Ним.