Біг – Бун

Бігвай (хлібороб, садівник, управитель, щасливий):

  1. Один із співучасників експедиції Зоровавеля. Усіх поворотців із вавилонського переселення з Бігваєвого роду було за Езрою 2 056, а за Неемією – 2 067. (Езри 2:14; Неем. 7:19). Пізнішу експедицію членів Біґваєвого роду супроводив Езра (Езри 8:14).
  2. Один із представників-голів експедиції Зоровавеля (Езри 2:2; Неем. 7:7), які уклали умову-заповіт із Неемією, що будуть вірні Богові й не матимуть подружньо-родинних зв’язків із чужинцями-поганами (Неем. 10:17).

Біззета (погорджений): Евнух гарему перського царя Ахашвероша (Естери 1:10).

Білга (соромлива, боязлива, полохлива): Дівчина-покоївка Рахілі, що її дав їй Лаван з числа своїх невільниць; одночасно наложниця Якова, якому вона породила Дана й Нефталима (1 Мойс. 30:3-8; 35:25; 46:25; 1 Хронік 7:13).

Білган (скромний, поміркований):

  1. Син Ецера, провідник хореян, замешкав на горі Сеїр в Едомському краю (1 Мойс. 36:27; 1 Хронік 1:42).
  2. Єдіялів син, нащадок Веніямина (1 Хронік 7:10).

Білґа, Вілґа (веселість, бадьорість; проникнення):

  1. Священик за днів Давида, голова 15-ої черги (зміни) служіння священиків (1 Хронік 24:14).
  2. Голова священиків, що повернулися з вавилонського переселення в Юдею з експедицією Зоровавеля та Ісуса (Неем. 12:5,18).

Біґта (дар долі, огородник, садівник): Один із 7 евнухів харему (гарему) перського царя Ахашвероша, цебто Ксеркса (Естери 1:10).

Біґтан (дар долі): Евнух, сторож порогів або воротар, укладав потаємну змову з Терешем проти перського царя Ахашвероша й був повішений на шибениці (Естери 2:21).

Бідкар (син болю): Вельможа-капітан Єгу, який збив царя Єгорама, сина Ахава (2 Царів 9:25).

Білдад (син суперечки, син сварки): Один із трьох приятелів Йова. Він названий ще “шух’янин”, ідо вказує на його родовід і етнічне походження, бо, власне, від Шуаха, Авраамового сина від Кетури, походять шух’яни (шухеї, савхеї), що в глибоку давнину жили на захід від Халдеї й межували з Арабійською пустелею (Йова 2:11; 8:1; 25:1; 42:9).

Білшан (ельоквентний, красномовний або шукач, дослідник): Один із голів (начальників) народу, які повернулися з вавилонського переселення в Юдею з експедицією Зоровавеля (Езри 2:2; Неем. 7:7).

Бімхал (обрізаний): Яфетів син із Асирової династії (1 Хронік 7:33).

Біннуй (будова, дім, рідня, потомство):

  1. Левит, батько Ноадії (Езри 8:33).
  2. Пахатів син, одружився з чужинкою (Езри 10:30).
  3. Банаїв син, узяв собі за жінку чужинку (Езри 10:38).
  4. Предківський голова поекзильних родин, що повернулися з вавилонського переселення в Юдею (Неем. 7:15).
  5. Левит, Хенададів син, працював при відбудові єрусалимських мурів під проводом Неемії (Неем. 3:24).

Бін’я (фонтан, водограй, джерело, струмінь води, що з силою б’є вгору, джерело або син розпорошення): Моцин син, Саулів нащадок, веніяминівець (1 Хронік 8:37; 9:43).

Біршай (син безбожности, злости, нечести або здоровий, гладкий): Цар Гоморри під час війни еламського царя Кедор-Лаомера з його союзниками проти содомського й гоморського царів із їхніми союзниками (1 Мойс. 14:1-2).

Біт’я (дочка або поклонниця Господа): Фараонова дачка та дружина Мереда з Юдиного племени (1 Хронік 4:18, укр, 4:17).

Біхрі (первенець, первісток, первородний): Веніяминівець; предок Шеви, який зчинив повстання проти Давида (2 Самуїл. 20:1 і наст.).

Бішлам (спокійний, мирний, міцний): Перський вельможа, високий урядовець, що написав обвинувального листа до Артаксеркса на юдеїв (Езри 4:7).

Боаз, Воаз, Вооз (швидкість, плинність або твердість, сила, мужність): Багатий і шляхетний вифлеємець, Салмонів син, родич Елімелеха й Ноомі. Він вдруге одружився з Рутою, моавітянкою й таким чином врятував спадщину її померлого ізраїльського мужа Махлона (Книга Рути 4). Боаз згадується в родоводі Господа Ісуса Христа (Матвія 1:5). З його подружжя з Рутою походить Єссей, батько Давида (Рути 4:21-22).

Бог.

З глибини віків дійшло до нас слово “БОГ”. Його етимологічний родовід і первісне значення й досі не цілком з’ясовне. На думку поважного числа мовознавців воно походить із тевтонського мовного джерела, отже, проникло до юдаїзму та християнства з поганської старовини. В основі концепції Бога поганські греки добачали КРАСУ (Бог Краси), поганські римляни – СИЛУ (Бог Сили), євреї – ЗАКОН (Бог Закону) християни – ЛЮБОВ (Бог Любови).

Боган (великий палець): рувимівець (Ісуса Навина 15:6, 18:17).

Босмат, Басмат, Васмат (ароматна, запашна, приємна):

  1. Ізмаїлова дочка, вийшла заміж за Ісава (1 Мойс. 36:3,4,13). У 1 Мойс. 28:9 називається Махалатою. У 1 Мойс. 26:34 замість “Босмат” має бути “Ада” (1 Мойс. 36:3-4).
  2. Соломонова дочка, вийшла заміж за Ахімааца в Нефталимі, що був одним із Соломонових урядовців інтенданства (1 Царів 4:15).

Бохеру (молодість, юність, юнак): Син Ацела, Саулів нащадок із Веніяминового племени (1 Хронік 8:38).

Буз (зневага, погорджений):

  1. Син Нахора й Мілки, Авраамів племінник (1 Мойс. 22:21; Єремії 25:23). Елігу, Барах’їлів син, з Рамового роду, був бузянином (Йова 32:2,6).
  2. Один із нащадків Ґада (1 Хронік 5:14).

Бузі (зневага, погорджений): Батько пророка Єзекіїля, походив із священичого роду (Єзекіїля 1.3).

Буккі (марнування):

  1. Син Авішуї, батько Уззі, данівець, священик (1 Хронік 5:31; 6:36; Езри 7:4).
  2. Син Йогліїв, князь у Даному племені; один із 10 мужів, обраних для розподілу ханаанської землі поміж ізраїльськими племенами (4 Мойс. 34:22).

Буккійя (Єгова поспішає): Геманів син, левит-співак (1 Хронік 25:4,13).

Буна (розуміння): Єрахмеїлів син, з Перецевої родини, з Юдиного племени (1 Хронік 2:25).

Попередній запис

Бен – Бец

Наступний запис

І. Біблійні назви Бога