Ще раз зверніть увагу на обставини першого сну Йосипа. То було поле в пору жнив, де пшеницю жали і в’язали в снопи. Я хочу ще раз наголосити на тому, що ваше поле також мусить мати зв’язок зі жнивами. Ви пов’язуєте свою мрію зі жнивами, коли складаєте Богові таку присягу: «Господи, якщо Ти благословиш цю мрію, я використаю свій вплив, щоб приводити душі до Тебе».
У видінні Йосипа зібрані снопи вклонялися його снопові. Це не значить, що то було себелюбне, гордовите видіння. Властиво, видіння показало, що хоч куди піде Йосип, він збере повний врожай і перебуватиме під орудою Божою. Йосип мав виконати певну роль під час жнив, а опісля врожай мав уклонитися йому. Біблія каже: «Схилиться кожне коліно» (див. Іс. 45:23; Рим. 14:11).
Отже, коли у вас є мрія, ви можете впевнитися в тому, що вона від Бога, якщо вона має щось спільне зі жнивами. Якщо ви маєте в серці мрію змінити шкільну систему або сприяти відродженню своєї нації, або тисячами пожинати людей у своїй спільноті для царства, тоді спостерігайте, як Бог доведе цю мрію до повного завершення. Такими є мрії про жнива!
Йосип не спинився на одному видінні, пов’язаному з врожаєм. Йому приснився ще один сон, і цього разу кланялося сонце, місяць і зорі. Це видіння було більше і краще від першого. Божі мрії виростають, як ви знаєте. Припиніть думати, що ваші найкращі дні вже позаду. Ваша мрія попереду, і вона веде вас уперед. Вона більша і краща від усього, що сталося у вашому минулому.
Роздягнутий і принижений
Звісно, неминуче, якщо ви ходите усюди, показуючи Божу ласку, і якщо, як Йосип, ви скажете комусь про всю велич свого видіння, то вас принизять. (Я переконався, що деякі люди хочуть, щоб у вас все було гаразд, але водночас зовсім не хочуть, щоб у вас було все аж надто гаразд!)
Люди будуть заздрити вам, як старші брати Йосипу, і вони відберуть у вас статус «особливого сина». Вони навіть кинуть вас у «яму».
Як брати Йосипа, люди казатимуть: «Ось іде той сновидець!». Якщо ви будете іти з мрією, яку дав вам Бог, люди бачитимуть мрію, яку Бог вклав у ваше серце, а не вас. Їм вона буде видаватися більшою від вашого імени. Також вони можуть глумитися з вашої мрії. І мають на те підстави, тому що знають – ваша мрія здійсниться. Вони бояться вашої мрії. Вони би полінувалися принизити когось іншого, вважаючи, що мрія тієї людини не така могутня.
Тож коли видається, що ви потрапили в скруту і довкола більше ворожости, ніж благословення, то знайте – це ще не свідчення того, що належить опустити руки. Цілком можливо, що це свідчення чогось зовсім іншого: ворог знає, що ваша мрія от-от здійсниться. Ворог знає, що мусить змовитися проти вас, напасти на вас і вас спинити, тому що ваша мрія цілком реальна. Ви не можете капітулювати зараз!
Річ у тому, що коли Бог вклав мрію у ваше серце, і ви не випустили її, ніхто не здатен її спинити, навіть сам диявол. Нічиє «ні» не може позмагатися з Божим «так». Якщо Бог каже так, тоді це «так, і амінь». Якщо Бог відчиняє двері, жодна людина не може зачинити їх. Те, що народжене на небі, пекло спинити безсиле.
А що, коли люди покинуть вас? А що, коли вони скажуть, що не вірять вам, або, з їхнього погляду, Бог не допомагає вам? Ваша мрія живе і розвивається. Це лише проба, яку ви мусите витримати, перш ніж ця мрія сповниться.
То й що, коли з вас скинуть зовнішній вияв благословення й ласки, як скинули з Йосипа його особливу одежу? То й що, коли, властиво, люди кинуть вас в яму? Внутрішній вияв благословення нікуди не зник, хоча й в ямі, мабуть, так само сухо, як у пустелі. Можливо, колись там било джерело, але тепер у ній немає води. Свіжість і прохолода зникла, але це частина проби. Коли немає зовнішньої ознаки благословення і внутрішнього відчуття благословення, то це випробовування вашої мрії.
Я чув, як часом кажуть: «Випробовування існує для того, щоб дати науку». Але я ніколи не вчив уроки в школі під час складання іспитів. Спершу учитель навчав мене чогось, а тоді перевіряв мої знання. Якщо Бог хоче випробувати вас, то не тому, що хоче вас чогось навчити. Це знак того, що Він уже вас навчив чогось, і тепер ви готові до проби.
Пам’ятайте, учитель завжди мовчить під час іспиту. Також пам’ятайте, що це іспит, який дозволяє користуватися книжками! Розкрийте Божий підручник, який називають Біблією, і прочитайте настанови. Не робіть це, як я одного Різдва, коли засидівся до ночі, намагаючись зібрати іграшку. Я подумав, що не треба читати інструкцію, бо про все можу здогадатися сам. Після годинного розчарування я зрештою знайшов книжечку з інструкцією, яка власне й починалася такими словами: «Коли всі ваші зусилля виявляться марними, прочитайте інструкцію».
Можливо, вашу мрію суворо випробовують, і ви відчайдушно прагнете скласти усе докупи. Нині Бог хоче сказати вам оце: «Повертайтеся до Слова Божого. Читайте Слово Боже, і Слово стане читати вас!» Коли не можете чути Бога, читайте Бога. Якщо ви будете читати Бога, то знову почуєте Його. Коли всі ваші зусилля виявляться марними, прочитайте інструкцію.
Ви вже знаєте, що робити, навіть коли з вас скинуто зовнішню одежу і висохло ваше внутрішнє джерело. Просто стійте. І коли зробите все, стійте далі! Прочитайте шостий розділ Послання до ефесян, щоб нагадати собі істину.
Далі з історії про Йосипа ми дізнаємося, що він мав двох синів, Манасію і Єфрема. Манасія означає «забуття», а Єфрем – «плодовитість». Перш ніж ви зможете здолати весь шлях до сповнення своєї мрії, вам знадобиться і забуття, і плодовитість. Ваше минуле зринатиме в пам’яті, переслідуючи вас, і вам доведеться сказати йому: «Минуле, згинь!» Ви свідомо його забудете. Тоді ви зможете стати плодовитим.
Повернення ласки
Якщо ви почекаєте досить довго, то ласка повернеться. Після того як Йосипові брати скинули з нього одежу ласки, вони вирішили не вбивати його, а продати в рабство. І де ж він урешті опинився? У домі Потіфара, начальника варти фараона. Не на те сподівалися Йосипові брати.
І хоча Йосип був лише підлітком без досвіду та науки, все, до чого він прикладав руки, процвітало. Він немовби знову одягнувся у свою одежу ласки, хоча тепер і був одягнутий в єгипетську одежу. Мабуть, його манера ходити була зовсім інша, ніж у решти рабів. Гадаю, що хоча він і не мав якогось особливого убору чи відзнак, щось у його душі підносило його голову трішки вище, коли він ходив, і груди випиналися трішки більше, виправдано нехтуючи той факт, що його взято в полон як раба.
І так само буде з вами. Можливо, бракуватиме вбрання, але це лише тимчасово. Попри те, що ви ще не одержали, ви досі благословенні. Потрібен лише час. Стійте твердо – навіть якщо вас знову кинуть в яму, що і сталося з Йосипом (див. Бут. 37:19-20).