Годі й говорити, що Йосип аж ніяк не мріяв про те, щоб опинитися у в’язниці. Він сидів там з купкою людей, гірших від рабів, приречених там померти. Ви, мабуть, подумаєте, що це умертвило видіння Йосипа раз і назавжди. І справді, виявилося, що у в’язниці всі видіння мертві, за винятком видінь фараонового підчашого й пекаря, яким обом приснився незвичайний сон, а після того дуже і дуже важливий сон самому фараонові.
І тут потрібно запам’ятати одну важливу річ. Ніхто не мав видінь в Єгипті, поки не з’явився сновида-Йосип, і після його появи іншим також наснилися сни про жнива. Якщо ви прагнете мати мрію, дану Богом, перебувайте поряд з іншими мрійниками. Мрійники надихають мріяти інших. І саме Йосипове видіння надихнуло підчашого, пекаря і фараона. Коли вони наблизилися до нього, їхні видіння показалися також.
Чи люди, які перебувають у стосунках з вами, надихають вашу мрію? Чи церква, до якої ви ходите, вибудовує вашу мрію і підносить її до небес? Коли Єлисавета наблизилася до Марії, дитина здригнулася в її лоні (див. Лк. 1:41).
Хто ваш фараон? Хто ваш пекар? Хто ваш підчаший?
Хто ваш фараон? Хто той, у чиїх мріях ви з’явитеся, хто піднесе вас, а тоді профінансує вашу мрію?
То хто допоможе вам дати собі спочатку раду – на дорозі до мети? На шляху до своєї долі вам знадобляться два типи людей: «пекарі» і «підчаші». Хто ваш пекар, а хто підчаший? Пекар – це той, хто зводить докупи. Підчаший відчиняє людям двері.
Пекар може взяти різні складники – пригорщу муки, яйце і пучку соли – та щось із них зробити. Він змішує, і з цього щось виходить. Багато хто потребує допомоги «пекаря», щоб звести докупи різні речі у своєму житті. Що не гаразд в отому бізнесі? Чому це подружжя не вельми щасливе? Можливо, вам потрібен наставник, що навчить вас, як дати собі раду.
А також є підчаший – той, хто відчиняє двері. Це той, хто опиняться в належному місці в належний час. Він з’являється наче нізвідки, щоб відчинити вам двері, і часто-густо після цього зникає. Він показує вам двері, через які ви можете пройти, дає вам нагоду. Саме завдяки підчашому Йосипу вдалося визволитися з в’язниці.
Я пригадую особу, яка зазвичай відчиняла двері в історії нашої церкви. Спільнота «Free Chapel» зародилася на колишній ковзанці, і невдовзі переїхала в будівлю зі шлакоблоку, яка вміщувала приблизно п’ятдесят людей. У 1975 році церква ще раз переїхала в будинок на Браунс-Брідж-Роуд у Гейнсвіллі, Джорджия. До нас стали приходити сотні людей; ми швидко зростали. Церква росла так скоро, що до 1992 року нам довелося переїхати вчетверте – на Маківер-Роуд у Гейнсвіллі.
Одного суботнього вечора поважаний євангелист Р. В. Шамбах зателефонував мені. Він сказав, що спинився неподалік і хотів би наступного вечора проповідувати в моїй церкві. Звісно ж, я сказав: «Гаразд, ви можете проповідувати в нашій церкві».
Недільного вечора він запізнився приблизно на двадцять хвилин, і це означало, що я взагалі не міг поговорити з ним перед службою. Він став у мене за спиною, коли я приймав пожертви, і запитав: «Чи можу я послухати Господа?»
Що ж можна було відповісти Р. В. Шамбаху, коли він питає таке у вас? Я сказав: «Авжеж, нема сумніву».
Він узяв мікрофон і заговорив: «Господь послав мене сюди, і Господь напоумив мене, що ця церква мусить мати телевізійне служіння». Але ж я навіть у своїх найсміливіших мріях уявити такого не міг. І тоді він сказав до людей (що якраз складали пожертви, як ви пам’ятаєте): «Несіть пожертви». І люди стали приносити тисячі доларів. За кілька хвилин було зібрано 138 тисяч доларів.
Наступного тижня ми пішли купувати три телевізійні камери та апаратно-студійний комплекс. Ми розпочали з невеликої телевізійної станції в Атенсі, Джорджия. Одна подія тягнулася за іншою (більше підчаших відчиняли нові двері!), і ми не встигли й озирнутися, як проповідували до мільйонів людей. Мені в голові не вкладалося, що це може статися так хутко. Попри мою волю сповнилася мрія, яку я не раз проповідував своїм парохіянам у храмі на Браунс-Брідж-Роуд. Я пригадаю, як виходив на казальницю, коли ми справді не мали грошей і такої кількости людей, та говорив: «Одного дня ми будемо проповідувати Євангеліє світові з цих червоних пагорбів північно-східної Джорджиї!»
Р. В. Шамбах був «підчашим» моєї мрії. Він просто з’явився і відчинив потрібні двері – та ще й які великі! Бог призначає вашій мрії підчаших, пекарів і фараонів. Тепер попросіть Його, щоб вони прийшли у ваше життя.
Нарешті звершилося
Ми всі знаємо, як закінчується історія Йосипа. Решту ви можете прочитати в Книзі Буття 42-46; це одна з найкращих історій у Біблії. Фараон звільнив Йосипа і зробив його своїм управителем. Голод поширився настільки, що вигнав Йосипових братів з Ханаану і змусив прийти з проханням до свого брата. Врешті-решт вони схилилися перед ним, достоту як ті снопи в Йосиповому видінні багато років тому, у видінні, що розлютувало їх у ту пору. Тепер же «прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі» (Бут. 42:6).
Йосип зміг зазирнути їм у вічі зі щирим співчуттям та сказав: «Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!» (Бут. 50:20). Рано чи пізно вам у житті знадобиться дух Йосипа, серце, яке спроможне прощати тих, хто кривдить вас, навіть якщо це ваша ж родина. Йосиповий дух спроможний сказати: «Через тебе я випив не один ківш лиха, але все те, що було мені на зло, Бог обернув у добро. Ти бажав зла мені, але Бог, наче бумеранг, послав його до тебе, і він, зібравши всі благословення, повернувся до мене уже як благословення. Бог просто використав тебе; саме так і було. І віднині я благословлятиму тебе».
МРІЯ ЙОСИПА І ВАША МРІЯ
Поки брати не прийшли до Єгипту, Йосип прожив в Єгипті довше, ніж у батьківському домі в Ханаані. Він був зрілим чоловіком тридцяти п’яти літ, і до нього з шанобою ставилися усі. Він мав жінку і дітей. Він був багатий і сильний. Але подивіться, що йому довелося пережити, поки він досягнув такого становища.
Якщо ви запитаєте себе: «Що роблять мрії?», – то, гадаю, одна з можливих відповідей була би така: «Мрія поведе вас, так би мовити, на нову територію, якої ви ще досі не бачили. Вона оголить й перетрусить вас. Час від часу ви будете запитувати себе, чи та мрія не померла. Ви майже забудете про свою мрію. Але Бог завжди буде з вами, і Його мрії незабутні. Якщо ви не зречетеся своєї мрії, то вона обов’язково здійсниться».
Усе те, що довелося пережити Йосипу, стосується і до вас, особливо зло, що обертається на добро. Подеколи ворог сміятиметься з вас. І ви будете сидіти в якійсь ямі чи в’язниці, аж ніяк не за свої гріхи, без жодних засобів до порятунку. Але ваш Бог не дозволить ворогові знищити мрію, яку Він дав вам.
Чи записали ви свою візію? Чи зробили ви її досить ясною на початковій стадії? Тоді біжіть, міцно тримаючи її. Якщо хтось спробує викрасти її, просто опустіть голову та біжіть швидше. Можливо, ви будете задихатися з відчаю, але чи то лише ви? Ніколи не опускайте рук. Якщо вона забариться, не відмовляйтеся від неї. Чекайте доти, доки треба. Якщо видається, що ваша мрія вмерла, накажіть їй жити. Спостерігайте, як Бог воскресить її, можливо, не один раз. Далі нагадуйте собі, що ви можете все «у Тому, хто укріплює вас» (див. Фил. 4:13). Говоріть собі, що всякі двері, які вам має бути відчинено, відчиняться. Нагадуйте собі, що вам не доведеться блукати впродовж життя, тому що мрія стала частиною вашого духа. Раніше то був тягар, і ви не знали, яким виявиться він, але тепер ви знаєте, що це мрія, і вона підносить вас!
ПІДСУМКИ
Жити заради мети
- Бог шукає людей, яким Він міг би передати Свій запал і мрію, людей, яким Він міг би дати візію і мрію.
- Кожна з Його візій і мрій мусить пережити процес народження, смерти і воскресіння. Бог не дозволить ворогові знищити вашу мрію. Мрії від Бога незабутні. Вони завжди здійснюються, навіть якщо видається, що ви чекаєте цілу вічність.
- Нехай історія Йосипа нагадає вам про етапи розвитку вашої мрії. Ви побачите поле, де збирають врожай, пору ласки і пору неласки, і згодом відновлення вашої мрії. Ви побачите, як мрії інших пов’язані з вашою мрією.
- Не важливо, як швидко ви дійдете до сповнення своєї мрії; важливо, як усе скінчиться. Як під час факельних перегонів в античній Олімпіаді, ви мусите перетнути фінішну лінію з палаючим вогнем.