Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми. Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі. (Мт. 5:13-16).
Ми завершили роздуми про блаженства. Увійдімо тепер глибше в подальший зміст Нагірної проповіді, блаженства якої є початком і підсумком. Продовження Нагірної проповіді – це вчення про те, як свідчити; якою людиною бути, аби свідчити.
Ісус висловлюється, використовуючи символи: сіль, світло… Це великі символи, які є в дуже багатьох релігійних текстах, не тільки в біблійних. Спробуймо поглибити смисл цих символів. Сіль додавали до кожної жертви, яку приносили за законом. «І хлібної жертви твоєї не позбавиш соли заповіту Бога твого» (Лев. 2:13), – наказує Святе Письмо. Адже вважали, що сіль має міцний зв’язок із життям. Пророк Єлисей, молячись, кинув сіль до отруєного джерела (див.: 2 Царів 2:21), і вода стала здоровою. Сіль – очищувальні ліки. Ви – сіль землі. Отже, ваше життя має бути жертовним. Ви маєте вбирати і перетворювати всі ті отрути, які продукує ненависть. І, врешті, сіль – це знак мудрости. Апостол Павло пише: «Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час. Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати» (Кол. 4:5,6). Сіль мудрости – це те, що надає мудрости певного смаку. Адже мудрість не може бути лише сумішшю корисних речовин, які підтримують наше життя; мудрість, окрім того, має бути приємна, проголошувана з певною витонченістю, так, аби могла приваблювати. Сіль має бути активною речовиною. Мудрість християнина має бути активною, бо, якщо сіль зіпсується, то втратить свій смак. Що ж це означає? Коли сіль звітріє, станеш дурником.
Далі Христос говорить про світло і місто, розташоване на горі. В Італії і Святій землі міста зводили на горах, для безпеки і оборони. Натомість світло і темрява – це основне протистояння Нового Заповіту. Звичайно, це не символ диявольського і Божого елементу в смислі творіння. Йдеться про моральний вимір. Темрява панує всюди там, де є насилля, ненависть і зло. «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів. 8:12) – промовляє Ісус. Це дуже чітка вказівка. Що означає бути світлом світу? Це означає іти за Христом, іти Його слідами, іти не лише тією дорогою, але і тим самим способом.