«Pertrubatio» латинською означає страх перед воєнним лихоліттям, яке загрожує поразкою та смертю. А отже, корінь сум’яття криється в боязні певних загроз і смертельної небезпеки, що виникають унаслідок якогось серйозного конфлікту. Під час кожної Божественної літургії ми просимо, щоби Бог захистив нас від сум’яття та щоб воно не охопило нас.
У Книзі Суддів описано сцену, коли Гедеон вирушає зі своїми вояками проти мідіян. Невдовзі настає момент, коли жменька із заледве трьохсот вояків з каганцями в глечиках вночі оточує ворожий табір, розбиває посудини, виймає з них світильники, трубить у сурми й починає кричати: «Меч за Господа та за Гедеона!» І тоді оточені на пагорбі ворожі війська охоплює паніка, сум’яття. Що відбувається з людьми в такому стані? Написано: «І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір…» (Суд. 7:22). Отож, результатом сум’яття стало те, що вороги скерували свої мечі один проти одного.