ВІДДАЙ БОГОВІ ПЕРШЕ МІСЦЕ

Пам’ятаєш, у першому розділі я написав, що Бог ніколи не погодиться сісти на заднє сидіння твого життя. Однак дуже часто перше місце займають гроші. Вони можуть стати нашим скарбом, нашою пристрастю, навіть нашою найбільшою любов’ю. А коли так стається, то потреба в Богові майже відпадає.

Яке значення має жадібність у наш час? Чи нам заборонено заробляти собі на життя, мати будинок і автомобіль чи бути застрахованим? Певна річ, що ні. Адже читаємо в Першому посланні до Тимофія (5:8): “Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного”. Особливо чоловіки відповідальні за забезпечення й безпеку своєї родини, це означає, що вони мають заробляти.

Багатство не є поганим само по собі. Авраама, Давида, а також инших великих біблійних персонажів Господь благословив добробутом. Святе Письмо навчає, що Бог дає деяким людям владу й багатство (див. Втор. 8:18 і 1Сам. 2:7). То де ж криється небезпека? Апостол Павло твердить, що гроші самі по собі не становлять проблеми. Це любов до грошей є причиною всього зла (1Тим. 6:10). Проблеми виникають у нас тоді, коли жадоба стає нашим богом.

Як, згідно з Біблією, можна допомогти тим, ким заволоділа пристрасть до грошей? Ми вже знаємо, що є погане, тож довідаймося тепер, що в цьому випадку буде добрим і доречним. На думку християнського порадника й письменника Рона Блу, є чотири головні правила того, як слід розпоряджатися грошима. Якщо дотримуватимешся їх у своєму житті, матеріялізм ніколи не стане твоєю проблемою. Ознайомся з ними:

Правило 1. Бог є володарем усього.

Деякі люди вважають, що Бог претендує на 10 відсотків наших доходів, тобто на “десятину”, натомість решта 90 процентів належать нам. Це неправда. Я – палкий прихильник ідеї десятини, але не тому, що Божа частка обмежується лише десятою частиною. Ми є власниками всього, що довірив нам Бог. Господь щось нам дає, иноді забирає. Все, що ми маємо, Він нам позичив. Коли Бог забрав у Йова все його багатство, той лише сказав: “Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!” (Йов. 1:21).

Якщо зрозумієш це головне правило, то тобі стане ясно, що кожне фінансове рішення має духовний вимір. Наприклад, матеріяльні втрати не є марнотратством нашої власности, а виявом того, що ми погано розпоряджаємося Божою власністю.

Такі свої другорядні потреби, як, наприклад, канікули, морозиво, велосипеди, джинси, газети, тенісні ракетки, автомобілі й гамбургери, ми теж задовольняємо за Його гроші. Тому в моєму домі ми завжди перед початком трапези дякуємо Богові за все. Бо все, зокрема і їжа, – це Його дари.

Правило 2. З часу, праці, грошей і нагород твориться ланцюг залежностей.

Ти, напевне, вже чув приказку: “Не терши, не м’явши, не їсти калача”. Це дуже точний вислів і важливий. Гроші слід завжди сприймати як плату за нашу працю й винагороду за докладені зусилля.

Що це правило повинно означати для нас? Подумай хвилинку і пригадай найбезглуздішу й найнепотрібнішу покупку, яку ти зробив упродовж кількох останніх років. Може, то була електробритва, яку закинув у шафу, або костюм, якого так і не вдягнув жодного разу. Важливо, аби ти усвідомив, що тоді ти витратив не тільки гроші, а купив той товар за час, який присвятив на те, щоб їх заробити. Як наслідок – частину днів, які тобі дано прожити на цій землі, ти обміняв на купу брухту, який тепер лежить десь на смітнику.

Коли зрозумієш, що за кожну свою покупку платиш частиною власного життя, почнеш розважливіше витрачати гроші.

Правило 3. Фінансові рішення не висять у порожнечі.

Ніколи не матимеш стільки грошей, щоб могти купити все. Навіть мільярдери мусять обмежувати себе у своїх витратах. Кожна покупка тягне за собою наступну, бо ти можеш потребувати або хотіти щораз нових і нових речей. Усе пов’язане між собою. Це означає, що людина, яка не хоче викидати грошей на вітер, повинна обмежувати себе до найпотрібніших покупок.

Часто чоловіки й дружини сперечаються про те, як слід витрачати спільні гроші. Чому? Бо їхні системи цінностей цілком різні, й вони часто дотримуються зовсім протилежних поглядів щодо корисности й практичности різних речей. Яскравим прикладом цього були мої батьки. Коли батько витрачав п’ять доларів на набої або тенісні м’ячики, виправдовувався тим, що ці покупки принесуть йому приємність. Але якщо мама купувала за п’ять доларів пристрій для чищення картоплі, який працював не найкраще, він обурювався таким марнотратством. Не беручи до уваги того, що мама любила робити покупки, так само, як тато полювання й теніс, можна сказати, що їхні погляди на витрачання грошей були цілком відмінними. Це питання становить для тебе й твого партнера потенційну небезпеку, з якою ви муситимете боротися.

Третє правило вчить нас розуміти, що марнотратство призводить до роздратування й розчарування. Вміло розпоряджатися грошима особливо потрібно тоді, коли ми приймаємо важливі фінансові рішення.

Правило 4. Мистецтво самообмеження – ключ до фінансової зрілости.

Оскільки маємо обмежені фінансові можливості й необмежені можливості вибору, то єдиним способом хоч трохи зменшити свої витрати є відмова від речей, які ми хотіли б мати. Якщо не контролюватимемо цієї сфери свого життя, то завжди будемо в боргах. Пам’ятай, що поки не витрачатимеш менше, ніж заробляєш, тобі не вистачить жодних заробітків. Тому деякі люди постійно мають борги, які зростають і яких ніяк не можуть позбутися. Дозволю собі повторити ці важливі слова: тобі не вистачить ніяких заробітків, якщо не контролюватимеш своїх витрат. Це стосується як окремих осіб, так і урядових фінансових систем. А отже, і уряд, і кожна приватна особа мусять обмежувати видатки й жити за ті кошти, які заробляють. Це нелегко, але такий спосіб життя робить нас зрілішими.

МІЦНИЙ ФІНАНСОВИЙ ФУНДАМЕНТ

Ну що ж, можливо, ці чотири правила допоможуть вам закласти фундамент своєї фінансової стабільности, й водночас не йти на компроміс із власною системою цінностей. Підводячи підсумок, можна сказати, що таємниця успіху полягає в тому, що життя слід присвятити чомусь тривкому й співзвучному зі словами автора Послання до євреїв: “Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте…” (Євр. 13:5).

Та повернімося до запитання, з якого ми почали: які цілі варті того, щоби присвятити їм життя? Ми не дали чіткої відповіді на нього, але виключили гроші як об’єкт, яким варто було б цікавитися понад усе в житті. Инші мотиви розглянемо в наступному розділі.

Попередній запис

ПИЛЬНУЙ! ПОПЕРЕДУ – СПОКУСА!

Наступний запис

Могутність влади