2 книга Самуїлова 5:7-11; 1 книга Хроніки 15:13,15,16
Давид став царем Ізраїля, як йому обіцяв Бог. Тепер він оселився в царському палаці в Єрусалимі. Це надзвичайно гарне місто розташоване на мальовничих пагорбах, одним із яких є Сіон.
Що ж найперше зробив Давид, зацарювавши в Ізраїлі? Може він встановив собі пам’ятник? А може оточив себе небаченими доти розкішними речами? Ні, дітки. Людина, яка справді любить Бога, найперше думає про Нього і про Дім Божий.
Ви пригадуєте, що Господь сказав збудувати Собі скинію, де мав знаходитися ковчег. Тепер же ковчег, після відомої нам історії з його викраденням филистимлянами і дивовижним поверненням до Ізраїлю, перебував у домі одного чоловіка.
Ставши царем, Давид перш за все хотів повернути ковчег до Єрусалиму і поставити його на належному місці, бо дуже любив Господа. Він поставив скинію і приготував усе до повернення ковчегу.
У визначений день Давид зібрав Левитів, яких обрав Господь носити ковчег, народ і всіх людей, що грають і співають, і святковою процесією всі вони вирушили до Овед-Едомового дому, де весь цей час стояв ковчег.
З великою радістю переносили ковчег до міста Давидового – Єрусалиму: музиканти сурмили в сурми, грали на цитрах і арфах, народ радісно і голосно вигукував, а цар Давид в одязі з вісону, як у священиків, радісно співав та танцював.
Це була величезна радість для всього ізраїльського народу. Втішно було чути, як з вуст Божого народу лунала до небес хвала Господу! Ще більше народу зустрічало повернення ковчегу, висипавши на вулиці Єрусалиму та зустрічаючи процесію біля воріт міста. Давид справді був царем від Бога, бо він сам і весь народ із ним славили Єдиного Живого Господа.
Ковчег винесли на гору Сіон, де Давид поставив скинію Господу. Тут священики поклали ковчег, а співаки співали псалми. На знак пошани до Бога і подяки за те, що Його присутність у ковчегу повернулася до народу, Давид приніс багато жертв на горі Сіон і благословив народ, який оточував царя. Перед тим, як відпустити народ по домівках, Давид кожному ізраїльтянину дав хліба, м’яса і вина.
Давид дуже радів, що ковчег Божий тепер знаходиться поблизу його палацу. Цар наказав славити Господа співом безперестанку, тому священики-співаки змінювали один одного вдень і вночі, співаючи по черзі.
Господь дав Давиду талант складати псалми на честь Господа. Ми читаємо, що це був «солодкий піснетворець» ізраїльський, в якому говорив Дух Господній (2 Сам. 23:1-2). Цар сам складав і співав псалми, граючи на арфі. Потім він їх записував і давав співакам, щоб вони співали ці псалми перед ковчегом Господнім.
Але царювання Давида не було таким радісним та безтурботним. Дуже часто розпалювалися нові війни з филистимлянами й іншими ворогами Ізраїля, в яких мужній воїн і цар Давид йшов попереду свого війська і приймав бій. Чим відрізнялися війни, які вів Саул від тих, в яких брав участь Давид? Цар Давид щоразу перед військовим походом і під час боїв молився Богу і просив Його допомоги і захисту, і Господь був із народом, являючи Свою силу. Після кожної такої перемоги Давид неодмінно повертався на гору Сіон і співав хвалу Богу. «І прославив Давид Бога того дня, коли врятував його Господь від рук ворогів його» (2 Сам. 22:1).
ЗАПИТАННЯ
- В якому місті оселився Давид, коли став царем?
- Що і чому найперше зробив Давид, ставши царем ?
- Як відбувалося повернення ковчегу Господнього?
- Чим відрізнялися війни за царя Саула від воєн за царя Давида?