1) Мій батько дуже важко переживає кризу середнього віку. Принаймні так каже моя мама. Чи ти міг би мені це пояснити? Чому він став такий непередбачуваний?
Опишу типовий перебіг кризи середнього віку, хоча слід наголосити, що це дуже індивідуальна справа, тобто всі випадки різні. Криза зазвичай починається, коли людині минає сорок років, але це може статися й трохи пізніше або раніше. Чоловік працював усе своє доросле життя, аж раптом праця набридла йому. Він усвідомлює, що не може кинути своєї роботи, ні також перейти на менш оплачувану посаду. Занадто багато людей розраховують на нього: не лише дружина й діти-підлітки, але й батьки. Подружнє життя за роки, що минули, стало одноманітним, менш привабливим, тож у нього з’явилося бажання все це покинути.
Инша важлива причина таких настроїв – вік. Уперше у своєму житті він, дивлячись на дружину, усвідомив, що його літа теж не стоять на місці, а сиплються, як пісок у клепсидрі. Приходить розуміння, що найліпші роки життя вже позаду, і вже невдовзі він стане старим. Починає впадати в паніку. Слово, яким найточніше можна описати цей стан, – це “пастка”. Життя минає, а він загруз в одноманітному, монотонному існуванні, не маючи жодного запасного виходу.
У цей критичний період його життя на горизонті може з’явитися якась молода, приваблива жінка. Найчастіше це розлучена, самотня особа, яка переймається лише власними проблемами. Вона помічає його неспокій і починає виявляти велике зацікавлення. Натомість він захоплений тим, що вона звернула на нього увагу. Перебуваючи разом з нею, чоловік почувається молодим і сповненим енергії, тож починає мріяти про неймовірні речі. Його приваблює новий світ, переповнюють бажання, прагнення свободи й… утечі.
Я розмовляв з чоловіком, який покинув дружину, четверо дітей, а також звільнився з роботи. Коли я запитав його, навіщо він це зробив, то почув таку відповідь:
– Я все своє життя присвятив иншим і лише недавно усвідомив, що теж можу розважатися.
Цей опис кризи середнього віку подано з погляду чоловіка. Однак я не хотів би, щоб мене погано зрозуміли, бо вважаю, що така поведінка неправильна. Насправді вона призводить до повної катастрофи. Той чоловік підвів своїх дітей, зламав серце дружині й знищив власне життя. А оскільки Бог не терпить поведінки, якою керує гріх, то той чоловік, найімовірніше, перестав жити вірою й обрав новий напрям. Власне, він учинив найбільшу помилку у своєму житті, можливо поки що навіть не усвідомлюючи цього.
Надіюся, що твій батько не обере такий шлях. Ти й решта членів вашої родини повинні молитися, щоб він опам’ятався, поки ще не запізно. А твоїй матері я радив би прочитати “Love Must Be Tough” (“Якщо в подружжі криза”).
2) Моїй подрузі шістнадцять років, і вона має дуже бунтівний характер. Вона так розлютилася на своїх батьків, що втекла з дому. Я отримала від неї листа, в якому вона пише, що живе на вулиці. Пише так, начебто все гаразд, та я впевнена, що вона охоче повернулася б додому. Я навіть не знаю, як зв’язатися з нею й вмовити повернутися до батьків. А вони насправді приємні й милі люди.
Твоя подруга, найімовірніше, не усвідомлює тієї небезпеки, яка їй загрожує. Нещодавно я читав звіт, в якому було описано, яким небезпечним є таке життя. Згідно з поданою в ньому інформацією, 62 відсотки неповнолітніх дівчат, які живуть на вулицях, помирають, не доживши до вісімнадцяти років. Чи це не жахливо? Їх убивають або вони чинять самогубства, або хворіють на смертельні хвороби, або стають наркоманками. Я хотів би, щоб кожна дівчинка-підліток знала, які небезпеки чигають на тих, хто вештається вулицями. Ліпше залишитися вдома й спробувати залагодити конфлікт, ніж перетворити своє життя на жахливу історію й закінчити його, перш ніж воно встигло по-справжньому розпочатися.
3) Ти говорив про музику та її вплив на моє покоління. Мені здається, що вона загрожує нам і иншими небезпеками. У мене виникли певні проблеми з вухом, тож я пішов до лікаря. Він провів низку досліджень, після чого сказав мені, що гучна музика (особливо небезпечно, коли слухаєш її в навушниках) знищила мені слух. Я слухав її, ще коли ходив до дитячого садочка, але ніхто мені не сказав, що це може зашкодити.
На жаль, ти занадто пізно дізнався те, що повинен був знати вже дитиною. Наш орган слуху схожий на механічний пристрій, який складається з трьох невеликих кісточок у середньому вусі. Ці делікатні частинки передають вібрації до барабанної перетинки, де вони перетворюються на звуки. Однак, так само, як инші механічні пристрої, цей апарат зношується. Тому люди, які живуть у постійному шумі, зокрема й ті, що постійно носять навушники, пошкоджують орган слуху, й поступово слух цих осіб погіршується.
Свого часу науковці провели дослідження серед племен, які живуть у тихих селах у глухих амазонських лісах. Мешканці цих сіл дуже рідко чують звуки, голосніші за скрекотання папуг або вигуки дітей, які бавляться. Тому немає нічого дивного в тому, що в цих людей ідеальний слух навіть у глибокій старості. Власне, вони навіть не знають, що таке глухота.
Своєю чергою жителі сучасних міських мегаполісів невпинно зазнають упливу гучних звуків. Мотоцикли, вантажівки, телебачення, різноманітні пристрої, які, працюючи, дуже шумлять, атакують їхні вуха від ранку до ночі. А для молодих людей головну загрозу становить їхня музика. Наприклад, концерт групи “Rolling Stones” щодо шуму можна прирівняти до зльоту реактивного літака або поїздки в незахищеній від звукових ефектів кабіні вантажівки, яка їде на швидкості сто шістдесят кілометрів на годину.
Співак Піт Тавншенд, який очолював легендарну рок-групу “The Who”, оглух на одне вухо через те, що впродовж багатьох років грав поряд з величезними динаміками. Одного дня люди починають шкодувати, що безпощадно використовували й нищили свій орган слуху. Ми маємо лише одне тіло й мусимо дбати про нього протягом усього життя.
Нещодавно один дев’ятдесятирічний чоловік сказав:
– Якби я знав, що житиму стільки років, то набагато більше дбав би про себе.
4) Чи ти коли-небудь дозволяв своєму синові або доньці приводити ночувати додому особу протилежної статі?
Ні. Це було б непослухом стосовно Бога й порушенням моральних правил, на яких базується наше із Ширлі життя. Я прислухаюся до прохань моїх дітей, але не до таких.