Понад сорок років я жив дуже близько (за п’ятнадцять миль) від Букінгемського палацу – офіційної резиденції королеви Єлизавети II, глави Сполученого Королівства. Одного разу я був у Букінгемському палаці як турист, але ще ніколи не бував там на запрошення Її величності. Якби отримав королівське запрошення, я не поставився б до нього, як до будь-якого іншого, яке можна відкинути. Запрошення від королеви я сприйняв би як повеління, виконати яке вважав би своїм добровільним обов’язком. Таке ж ставлення має бути й до безкінечно більш важливого запрошення, що надходить кожному від Господа Ісуса Христа, Який є «Цар над царями та Пан над панами» (1Тим. 6:15). Дозвольте мені роз’яснити це для вас докладніше наприкінці цієї брошури.
По-перше, це справжнє й ласкаве запрошення. Тим, хто усвідомлює й кого хвилює потреба виправити свої стосунки з Богом, але хто досі силкується виконувати всю ту величезну купу правил і настанов, накладених на нього релігійниками, Ісус сказав: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я дам вам спокій!» (Мт. 11:28, NIV). Те саме запрошення Він посилає й сьогодні. Дотримання релігійних обрядів ніколи не виправить ваших стосунків із Богом. Обряди і настанови ніколи не зможуть заповнити ту безодню, яку створив гріх між людиною та Богом. Але якщо ви повернетесь до Ісуса з вірою в Його здатність спасти вас, Він зніме з вас тягар марних намагань виправити ваші стосунки з Богом власними зусиллями та дасть вам той «спокій», якого ви жадаєте.
Тим, хто дійшов висновку, що його життя порожнє, позбавлене будь-якого сенсу або мети, Ісус каже: «Я хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, – ніколи не прагнутиме» (Ів. 6:35). Те саме запрошення Він посилає й сьогодні. Тільки Він може дати вам духовне життя, а потім підтримувати вас день у день, коли ви намагатиметесь жити для Нього.
Тим, хто стривожений своєю вічною долею, Ісус сказав: «Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя» (Ів. 5:24). Те саме запрошення Він посилає й сьогодні. Всім, хто відгукнеться на нього, Він обіцяє, що вони будуть провадити вічність у Божій славній присутності на небі, де вже не буде більше спокус або болю, страху або невдач, гріха або страждання, хвороби, занепаду чи смерті.
Ось такі дивовижні ці запрошення та обітниці. Грішникам запропоновано прощення; бунтівникам – амністію, ворогам – дружбу, ізгоям – місце в Божій родині, рабам гріха – визволення від його тиску, в’язням – свободу, приреченим провадити вічність у пеклі обіцяно вічність на небі. Усе це з ласкою пропонується кожному, навіть тим, хто заперечує Боже існування або рішуче відкидає свідчення Біблії про те, що Ісус – Бог.
Утім це також і накази. Коли Ісус сказав: «Прийдіть до Мене» – це була не легковажна порада або безваріантна пропозиція, але серйозне та тверде веління. В іншому місці Бог дає чудову обітницю: «І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем» (Єр. 29:13). Але Він каже й таке: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!» (Іс. 55:6). Це повеління, не дослухатися до якого є відвертою непокорою.
У своєму житті ви отримуєте багато різних запрошень. Якісь з них можна відкинути одразу ж; що робити з іншими – прийняти чи ні – залежить від вашого вибору, бо ні до яких серйозних наслідків це не призведе. Божі ж запрошення та повеління – це вже зовсім інша річ, бо вам самим по собі, без Бога, загрожує явна та безпосередня небезпека. Ви не тільки бездумно наражаєте себе на Божий праведний гнів день у день (навіть якщо цього не усвідомлюєте). Відкинувши Його запрошення, за яке було заплачено таку страшну ціну, ви збираєте собі «гнів на день гніву та об’явлення справедливого суду Бога» (Рим. 2:5).
Кілька років тому я був у Греції під час загальнонаціональних виборів. У день виборів мені сказали, що кабіни для голосування відчиняються зі сходом сонця. На моє запитання, коли вони зачиняються, мій господар відповів: «Як тільки сонце сяде». Цього я ніколи не забуду. Це – вражаюча ілюстрація нагальної потреби відгукнутись на запрошення Бога прийти до Нього, поки ще є така можливість, бо вона існує лише доки «сонце» життя людини тримається в небі (але ж ніхто не знає, коли воно сяде). Бог може не дати в твою волю наступний день, не кажучи вже про наступний тиждень, місяць або рік, щоб навернутися до Нього. Біблія попереджає тебе: «Не вихвалюйся завтрашнім днем, бо не знаєш, що день той породить» (Прип. 27:1). Хай би яким був твій вік або стан здоров’я, у цей час ти вже на двадцять чотири години став ближче до своєї смерти, ніж був у той же час вчора. І це не сумно й не жахливо – це просто факт. Тільки благодаттю Божою тобі дається теперішня можливість відреагувати на Його запрошення, підкоритися Його велінню й ухопитися за обітниці прощення гріхів і вічного життя, що їх Він дає тобі цієї самої миті. Бог каже: «Не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати?» (Єз. 33:11). Він каже те саме й тобі цієї самої миті.
Чи ти готовий зустріти свого Творця? Чи ти певен, що правий в очах Божих? Чи ти маєш впевненість, що твої гріхи прощено і що, коли твоє життя на землі добіжить кінця, ти провадитимеш вічність на небі? Якщо ні, то поклич Його зараз, попрохай Його змилуватися над тобою й дати тобі змогу вхопитися за обітниці Євангелії. Коли це зробиш, ти по-справжньому зрозумієш відповідь на запитання: «Чому саме хрест?»
КІНЕЦЬ