Краса Йосипа
Можливо, тепер сумління не нагадує вам про значні гріхи, пов’язані із шостою заповіддю. Що потрібно робити, щоб у майбутньому не піддатися спокусам і не чинити тяжких гріхів? Часто ведуть мову про те, що треба уникати нагоди до гріха (наприклад, погане товариство), молитися, йти до сповіді та Святого Причастя. Це дуже ефективні засоби.
Водночас не слід забувати ще один засіб: потрібно завжди пам’ятати про те, що Бог є в людині. У таїнстві хрещення ми стаємо Божими дітьми, Бог замешкує в нас. Коли ми приймаємо Святе Причастя, наше тіло та душа дедалі більше стають святинею Бога. Якщо у хвилину спокуси пам’ятатимемо про це, то легше нам буде її позбутися. Не захочемо образити Ісуса, Який присутній у нас.
Колись я читав легенду про стародавніх людей, котрі вважали сонце богом. Протягом дня вони намагалися не грішити. Вважали, що грішити можна лише після заходу сонця, бо тоді воно не побачить скоєних гріхів. Це була дуже наївна віра. Однак у ній криється дуже глибока думка: у присутності Бога не можна чинити зла.
У Старому Заповіті є подібний приклад, уже не легендарний. Це історія молодого хлопця Йосипа, котрого брати продають в єгипетську неволю. В Єгипті Йосипа купив Потіфар, двірський вельможа фараона. «Йосип був гарного стану та вродливого вигляду» (Бут. 39:6). Це спонукало дружину Потіфара до гріха, вона хотіла зрадити чоловіка. Йосип відповів їй: «Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?» (Бут. 39:9). Йосип усвідомлював, що Бог дивиться на нього. Безсоромна жінка наполягала на своєму, та Йосипові вдалося вирватися з її рук, залишивши в неї свій одяг. Вона скористалася з цього і розповідала всім довкола, що це Йосип домагався її. Йосип потрапив до в’язниці, проте завдяки Божій допомозі незабаром вийшов звідти.
Король і скарга дівчини
Французький король Карл VII (1403-1471), котрому Жанна д’Арк допомогла в перемозі над англійцями і схилила його до коронації в Реймсі, відомий своїми оригінальними судовими вироками.
Якось двадцятирічна дівчина звинуватила знайомого хлопця в зґвалтуванні. Король наказав хлопцеві заплатити відшкодування в розмірі сто золотих флоренів. На ті часи це була велика сума.
Задоволена дівчина забрала золото, більше ні на що не скаржилася і пішла собі. Однак король, дивлячись на молоду, енергійну, міцної статури дівчину, почав сумніватися в правдивості її свідчень. Щоб це перевірити, наказав хлопцеві йти назирці за дівчиною і відібрати в неї мішечок із золотом.
Чекати не довелося довго. Хлопець повернувся і сказав, що йому не вдалося відібрати гроші, позаяк дівчина дуже активно захищала свій скарб.
Король викликав дівчину вдруге і наказав віддати сто флоренів хлопцеві. Пояснив це так: якби вона настільки ж активно захищала свою цноту, то не втратила б її.
А чи сьогодні не бракує дівчат, котрі більше цінують гроші, ніж свою невинність?
На думку педагогів, дівчата також винні в багатьох випадках зґвалтування. Вони хотіли б обмежитися пестощами, що дають їм чуттєве задоволення. Натомість не усвідомлюють, що хлопець по-иншому переживає пестощі, особливо дуже відверті. Вони зумовлюють у хлопця сексуальне напруження, і він сприймає їх як вступ до статевого акту. Якщо ж дівчина не піддається, то інколи хлопець намагається застосувати більшою чи меншою мірою.
Причиною багатьох зґвалтувань буває алкогольне сп’яніння. Згідно з даними, які подає «The New York Times», у США сотні студенток були зґвалтовані п’яними однолітками.
Гарячий казанок
Дехто не робить нічого злого, бо боїться, що йому перепаде від батьків, хтось інший переборює спокуси зі страху перед Божим покаранням. Це не надто шляхетний мотив. Ми станемо добрими людьми і християнами тоді, коли переборюватимемо спокуси з огляду на любов до Бога і людей, а не зі страху перед покаранням.
Любов до Бога і людей – це найефективніший засіб збереження чистоти: тим ефективніший, чим гарячіша любов.
Це було в перших віках християнства в Єгипті. Молодий хлопець просив пустельника Поймена подати якийсь засіб для переборення нечистих спокус. Пустельник, вказуючи на гарячий казанок, відповів:
– Ось подивися, на цей гарячий казанок не сідають ані мухи, ані комарі, ані жодна нечисть. От тобі висновок: чим гарячішою буде твоя любов до Бога і ближніх, тим далі від тебе будуть нечисті спокуси. Чистота – це багатство, яке народжується із повноти любови.
Праця
На думку педагогів, праця належить до важливих засобів проти всіляких спокус. Можливо, ви помітили, що у вашому житті до найліпших належать ті часи, коли ви добре працювали і були задоволені з плодів власної праці.
У XVI столітті в одній з єзуїтських шкіл працював молодий хлопець. Він постійно скаржився керівникові школи на те, що йому не дають спокою непристойні думки. Отець порадив йому часто молитися і боротися зі спокусою. Однак виявилося, що молитва і праця над собою вберегли хлопця лише від гріха, а не від спокуси.
Якось ту школу відвідав св. Іґнатій Лойола, засновник ордену єзуїтів. Коли він довідався про проблему хлопця, то порадив йому, щоб у всьому був покірний своєму духовному наставникові. А отцеві порадив так завантажити хлопця працею, щоб у нього не залишалося вільної хвилини. Минув якийсь час, Іґнатій знову відвідав школу і запитав у хлопця:
– Як ведеться боротьба зі спокусами?
– Зі спокусами? – хлопець був здивований, – я давно про них забув. У мене дуже багато роботи, цілісінький день кручуся, як білка в колесі. А вночі сплю як вбитий.
Можливо, отець перестарався з тою роботою і варто було дати хлопцеві час на відпочинок. У кожному разі, праця – це один з найважливіших засобів, які допомагають зберегти чистоту. Найбільше таких гріхів на сумлінні в лінюхів. Пам’ятаймо про те, щоб ми завжди були зайняті, коли до нас навідається спокуса чи злий дух.
* * *
Єремія Дентон – американський адмірал, воєнний герой, протестант, республіканський сенатор, автор закону про охорону молоді від розбещености, що його прийняв Конгрес у 1981 році. Якось він сказав: «Слово „ні” – це найефективніший внутрішній контрацепційний засіб, який було винайдено досі. Він нічого не коштує і не має жодної побічної шкідливої дії».
* * *
«Зберігай пристойність і сором’язливість стосовно себе не меншою мірою, ніж стосовно інших». Талмуд
* * *
«Одержимість сексом – це хвороба порожнечі. У наповненому житті секс не буває загрозою. Обожнення сексу можна виміряти ступенем порожнечі, в якій є молодь». Віт Тарнавський