Здійснення влади

Ми дійшли до дуже важливої теми. У наш час сліпе прагнення влади перевищує всі межі дозволености. Так, непристойно поводяться політики, котрі під час виборчих кампаній виразно брешуть, а через день після їх завершення забувають про свої обіцянки. Та чоловіки й дружини також поводяться непристойно, коли безпардонно борються за владу.

Часом люблячі мамусі заохочують наречених: «Пам’ятай! Найважливіші перші місяці! Що виграєш, то твоє. А що віддаси, можеш втратити назавжди. Використай всі доступні методи (у нас, жінок, вони є), щоб виграти якомога більше». Часом батьки також «добре» радять синам: «Ти запам’ятай: треба від самого початку показати бабі, хто в хаті господар. Бо інакше вона тобі на голову вилізе, а ти будеш підкаблучником до кінця життя».

Тим часом сама ідея боротьби за владу в подружжі кепська, бо приносить погані плоди. Коли поділ влади в подружжі відбувається внаслідок боротьби, то в кожній сфері сімейного життя хтось буде переможцем, а хтось – переможеним. І тоді кожен чигатиме на помилки «супротивника», щоб розпочати боротьбу за повернення втрачених привілеїв. Виникає абсурдна ситуація, коли чоловік і дружина напружено чекають, щоб звинуватити одне одного в прийнятті невдалого рішення. Це зовсім не служить добру подружжя, а лише знищує їхній зв’язок.

Чи можна здійснити поділ влади мирним шляхом? Звичайно, що так, і саме до цього я заохочую. Підкажу вам оптимальний (відомий мені та перевірений на практиці) спосіб. Знаю, що жінкам він може видаватися підозрілою чоловічою змовою. Основа цього способу полягає в мудрій довірі до чоловіка. Запевняю вас щиро, наскільки вмію, що в цьому немає жодного підступу. До такої позиції я заохочуватиму власних доньок, якщо вони знайдуть на роль чоловіків хлопців, що гідні довіри. (Сподіваюся, що на інших вони не звертатимуть уваги).

Безперечно, є ризик, що чоловік зловживатиме довірою, тому я заохочую жінок довіряти мудро та розсудливо, а не наївно та простодушно. До слова, я підохочую дружин, аби в день шлюбу вони довірили чоловікові всю владу в сім’ї. «Ти – голова родини, від сьогодні ти прийматимеш рішення, а я підпорядковуватимуся». Якщо молодий чоловік має бодай трохи здорового глузду (а про інших ми навіть не говоримо, бо вони не повинні одружуватися), то прийме рішення про мирний поділ влади.

Адже в багатьох сферах йому не вистачає знань. До того ж, у багатьох сферах дружина має більші схильності приймати рішення. Коли чоловік «із почестю» отримає владу й подякує за довіру, то почне ділитися нею з дружиною. Це, напевно, буде сфера міжлюдських стосунків, взаємини з тестями-свекрами, а також ціле «міністерство» у справах виховання малих дітей, облаштування помешкання та його функціонування на щодень тощо. Можна перерахувати ще багато сфер, в яких жінка має більші можливості приймати належні рішення.

Безперечно, мають значення індивідуальні таланти та обмеження, різні для кожного подружжя. Тож треба багато розмовляти, можливо, навіть дискутувати та коригувати прийняття рішень, щоб влада справді була поділена належним чином. Прошу зауважити, що за мирного поділу влади, коли дружина «ніби» отримує від чоловіка свої сфери діяльности (він принаймні затверджує це власною мудрістю), то йому залежить на тому, щоб усе функціонувало належним чином. Адже він – мудрий і знає, як поділити владу. Він підтримуватиме дружину і заохочуватиме до зусиль, щоб поділ влади приносив добрі плоди. Тут на терезах лежить його розум, його мудрість.

Дорогі жінки! Погоджуючись на владу чоловіка, ви, щоправда, втратите можливість хвалитися перед подругами тим, що саме ви приймаєте всі важливі рішення в сім’ї. Повірте, це дешева потіха, яка приносить гіркі плоди. Чоловік, опинившись під владою дружини, не цікавитиметься домашніми справами. Він не створюватиме планів на майбутнє, задля яких варто піти на самопожертву. Такий чоловік може бути лише сумним і неефективним виробником.

Довіряючи чоловікові владу, ви можете «виграти» його зацікавленість домашніми справами та обов’язками. Ви можете здобути зростання відповідальности чоловіка та його ревну турботу про справи родини. Турбота про домівку ніби спонукає чоловіка до служіння. Дружина під опікою чоловіка відчуває, що має справжнього захисника, а чоловік у цій ролі почувається щасливим і знаходить власне місце в житті.

Цікавим прикладом того, як влада може вплинути на розвиток чоловіка, є символічний «капітан корабля». У цей момент морями та океанами плавають тисячі кораблів – риболовецьких суден, крейсерів, катерів, підводних човнів, яхт, поромів. Кожен із них має свого капітана. Зазвичай це чоловіки. Жоден із них не втече з корабля, що тоне, поки не винесе на власних плечах останнього п’яного механіка з машинного відділення. Чому? Бо він на борту є «першим після Бога», і йому довірена опіка екіпажу та пасажирів, і він… ввійшов у свою роль. Чоловіки часто не почуваються важливими в подружжі і не входять у свою роль. На жаль!

Характерно, що в усіх відомих мені випадках, коли чоловіки покидали сім’ї (а їх, на жаль, багато) вони говорили мені приблизно одне й те ж: «Я почуваюся вдома порожнім місцем. Усі рішення приймає дружина. І повірте мені, що вона чудово з цим справляється. А я їй потрібен лише для того, щоб приносити гроші й виносити сміття. Гроші я їй і поштою перешлю, від цього не відмовляюся. А сміття діти можуть винести, бо вони вже великі. А от моя нова партнерка без мене пропаде. Вона така бідна, така безпорадна. От коло неї я почуваюся потрібним і сильним, коло неї я почуваюся чоловіком!»

Гадаю, що це є суттю справи. Вдома він почувався зім’ятим і непотрібним, а коло неї… чоловіком. Зверніть увагу ще й на те, що в таких випадках найважливіше зовсім не славнозвісне ліжко. (Хоча щораз частіше воно є причиною розпаду подружжя. Однак зазвичай спочатку йдеться про розбиття «подружнього ложа», а це вже створює місце для входу до іншого ложа). Не зрозумійте мене неправильно, я не хочу захищати й виправдовувати чоловіків, які йдуть до коханок. Ні! Я лише хочу пояснити причини їхнього відходу, щоб таке не траплялося.

Чи все це означає, що влада є чимось іншим для жінки та чоловіка? На це запитання треба відповісти ствердно. Необхідно виразно зазначити, що ми говоримо про справжню владу, тобто про службу для блага підопічних. Для чоловіка керування є (а, можливо, повинно і може бути), з одного боку, сповненням, а з іншого – причиною зростання, розвитку особистости.

Належне виконання влади спонукає чоловіків до жертовности та самопосвяти. Звичайно, влада в неналежному її виконанні стає джерелом деморалізації та «карликовости» чоловіка. Тому жодна дружина не звільнена з постійної турботи про те, щоб чоловік здійснював владу (тобто служив), а не зловживав нею.

Для жінки здійснення влади стало (правду кажучи, це світ переконує її в цьому) способом отримання задоволення з перемоги чоловіка. Водночас переможна дружина залишається в програші, бо втрачає єдиного природного захисника та опікуна. Це негативний та нищівний вид задоволення. Влада в чоловічих сферах стає тягарем, який дуже часто пригнічує.

Дуже багато дружин щиро і не безпідставно нарікають на те, що вони змушені про все дбати та пам’ятати. Їм справді дуже важко. Справді, прийняття розсудливих рішень, які часом суперечать емоціям, є цілком звичним явищем для чоловіка, натомість для жінки – це тягар, який вона не спроможна двигнути.

Я знаю, що це складна тема, у ній чимало нюансів та пасток. Роздуми, які я запропонував вашій увазі, – це велике спрощення. Вони мають на меті не вирішувати проблеми, а звернути увагу на їхню важливість для долі подружжя. Щоб злагодити напруження, викликане такою складною і болючою проблемою, пропоную вам анекдот із життя.

У нашій родині було старше подружжя. Чудові люди, завжди всміхнені, радісні. Обом було понад дев’яносто років, коли… вони поїхали на відпочинок автостопом (ні-ні, я не обмовився). Ми сміялися, що вони – наймолодші в будь-якому товаристві. Тобто молоді духом. У сімдесяту річницю шлюбу ми поцікавилися, у чому ж полягає таємниця їхнього щастя? Дідусь без жодних вагань відповів:

  • – У доброму поділі влади.
  • – Що це означає?
  • – У день шлюбу ми поділилися владою.
  • – І як виглядав цей поділ?
  • – Ну, мені – всі важливі рішення, доленосні. А дружині – всі дрібниці, якими треба займатися на щодень.
  • – І як було в житті, на практиці?
  • – Чудово! Я не мусив приймати жодних рішень.
Практична конкретна порада, яка завжди ефективна

Дружино, заховайся під крилами чоловіка. Ти почуватимешся безпечно і щасливо, а він, обдарований мудрою довірою, зростатиме.

Чоловіче, опікуйся своєю дружиною. Ти віднайдеш власне покликання і радість, яка з цього плине. А дружина, оточена твоєю турботою, почне набагато ліпше реалізовуватися щодня.

 

Попередній запис

Спосіб реагування

Наступний запис

ПОГЛЯД НА СТАТЕВІСТЬ ТА ПЛІДНІСТЬ