Курити марихуану – це гріх?

«Навіщо курять марихуану? Щоб “відлетіти”. Якщо немає галюцинацій, штучного сміху чи ще якихось проявів, то таке куріння не називають вдалим. Марихуана спричиняє своєрідний стан, який відриває людину від дійсности», – роздумує о. Фабіян Блашкевич.

Марихуана – це не те саме, що цигарки та алкоголь. Вона деформує свідомість. У своїй багаторічній праці з людьми, які страждають на залежність від адреналіну, екстремального спорту, порнографії чи мас-медія, я виразно помічаю, що коли щось спричиняє в людини деформацію свідомости та відсутність контакту з дійсністю, тобто настає т. зв. відліт, то це дуже погано. Господь створив нас, щоб ми використовували тверезість свого розуму, жили свідомо в єдності з Ним.

Апостол Павло писав, що не варто впиватися вином, а наповнюватися Духом. Зазвичай ніхто не курить марихуану як звичайну цигарку, щоб розслабитися чи заспокоїтися. Мета куріння марихуани – «відліт». Якщо немає галюцинацій, штучного сміху чи ще якихось проявів, то таке куріння не називають вдалим. Марихуана має викликати визначений стан, який відриває особу від дійсности. Якщо ми задіємо в це нашу волю, то це гріх. Християнину не потрібен «відліт» та галюцинації. Ми не повинні деформувати свою свідомість.

У книзі Сираха читаємо, що в питті вина не треба бути надто відважним, бо воно багатьох погубило. Автор книги додає, що помірковане пиття, яке має допомогти людині розслабитися після важкої роботи, цілком виправдане. А от коли переступити межу, то це призводить до згуби, бо алкоголь отримує перемогу над свідомістю. Келих вина чи чарка горілки – ще не гріх, але передбачувана втрата свідомости – так. У курінні марихуани немає посередніх станів, наприклад, легкого розслаблення. Тут ідеться про своєрідну «анестезію».

Растамани[1] вважають куріння марихуани священним обрядом. Я спілкувався з багатьма з них і переконаний, що це якийсь дивний і саркастичний аргумент, в який вони самі не до кінця вірять. Якщо хтось каже мені, що куріння марихуани – це якесь «таїнство», от тільки воно атакує християнську моральність, то це для мене облуда. Якось одна особа сказала мені, що Хайле Селасіє[2] – це Лев Юди і з допомогою куріння марихуани людина втягує в себе його духа, приймає його тіло і кров. Це святотатство стосовно Ісуса, і немає нічого спільного з християнським таїнством. Біблійні цитати про зілля – це також невластива інтерпретація, бо вони не стосуються марихуани. Навіть якби йшлося про лікарське зілля, то ніде у Святому Письмі немає згадки про марихуану. Якщо християнин погоджується із «релігійним походженням» марихуани і бере участь у таких обрядах, то це – святотатство.

Я чув про лікувальну дію марихуани, яка, як дехто стверджує, заспокоює біль. Якщо мета використання марихуани – не «відліт», а заспокоєння болю, то це не гріх. Бо гріх – це зло, на яке людина погоджується свідомо і добровільно. Отож, коли людина курить марихуану, щоб деформувати свою свідомість і «відлетіти», то вона скоює гріх. Уже не згадуючи про залежність, яка є справжнім поневоленням.


[1] Растамани – визнавці монотеїстичної аврамічної релігії, яка виникла на Ямайці у 1930-х роках. – прим. перекл.

[2] Хайле Селасіє – останній імператор Етіопії, від імені якого походить назва Растафаріянство. Растафарі вважають, що Хайле Селасіє І є втіленням Бога, якого растафарі називають Джа. – прим. перекл.

Попередній запис

Чи проїзд «зайцем» – це гріх?

Наступний запис

Якщо не вибачаємо донощикам та «таємним співпрацівникам» – це гріх?