МАМО, ПОКАЖИ МЕНІ, ЯК ВИЯВЛЯТИ ПОВАГУ

«Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!». Книга Виходу 20:12

Згідно з Божим планом, дитина приходить на світ у конкретній родині та має, у біологічному сенсі, одну матір і одного батька. Вона навчається в цій родині всього, що підготує її до самостійного життя і створення власної сім’ї. Уже від початку ця родина, а точніше зв’язок мами з татом, повинен гарантувати дитині справжнє почуття безпеки й внутрішнього спокою. Цей спокій пов’язаний з атмосферою, яка панує вдома. А вона формується під впливом того, як ставляться домашні одне до одного, як будуються стосунки між ними та, особливо, якими є взаємини між матір’ю і батьком.

МАМО! ТАТУ! ВИ ПОТРІБНІ МЕНІ

Від чого залежить почуття безпеки дитини? Від того, як мама ставиться до тата дитини, і як тато поводиться з мамою. Біблія каже нам, жінкам і матерям, шанувати наших чоловіків. А чоловіків Бог закликає любити своїх дружин. Справжній чоловік здатен подбати про дружину й дітей, звести над ними своєрідний захисний покров. Щоб чоловік зміг добре виконати цю найважливішу у своєму житті роль, йому потрібна повага, захоплення й надійна підтримка з боку дружини. Любов і турбота до найдорожчих у його житті осіб та забезпечення їхнього побуту є прямо пропорційними повазі й захопленню, які виявляє до нього дружина і мати його дітей. Цих двох елементів неможливо роз’єднати. Вони становлять основне джерело безпеки дитини, а також є зразком того, як мають виглядати найважливіші в житті людини стосунки.

Ще одним надзвичайно важливим елементом у житті дитини є те, як до неї самої ставляться обоє батьків. На цю тему теж чимало сказано у Святому Письмі. Апостол Павло, наприклад, написав: «А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» (Еф. 6:4). А отже, маємо повчати дітей у відповідному дусі, плекаючи в них те, що добре й гідне похвали. Про це варто пам’ятати, читаючи фрагменти, подібні до процитованого, з інших послань апостола Павла.

Батьки мають з любов’ю ставитися до своїх дітей. Навіть коли мусять закликати до дисципліни, повинні завжди застосовувати її з повагою до гідности дитини. Бог не схвалює будь-якої форми насильства, приниження, образи почуттів дитини, не кажучи вже про жорстокі побої, кривдження чи використання. Дім і родина мають бути для неї оазою безпеки та задоволення її потреб, а не місцем болю й кривди.

ПОВАГУ СЛІД ВИЯВЛЯТИ МУДРО

Сьогодні молоді люди, з одного боку, цінують повагу, бо хочуть, щоб і до них самих ставилися шанобливо. До того ж без огляду на те, що вони роблять і як живуть. З іншого ж боку, ті самі молоді люди дуже часто вважають, що можуть не шанувати інших, бо «ті інші» цієї поваги, на їхню думку, не заслужили.

Часто дружина, коли їй кажуть шанувати свого чоловіка, відповідає, що вона не має за що його поважати. Діти в такій ситуації теж не вважають за потрібне виявляти до батьків повагу, бо не бачать її в їхніх взаєминах. А також тому, що майже кожна дитина береться сьогодні довести батькам, що вони дуже «погано» до неї ставилися. Зростаючи, молодь постійно бачить навколо зразки відсутности взаємної поваги: у школах, на роботі, у засобах масової інформації, політиці й, на жаль, також у церквах. А не маючи перед собою відповідного прикладу, молоді люди не можуть самі створити його.

У Слові Божому багато сказано про потребу вчитися виявляти шану й повагу Богові, батькам, а також одні одним. А отже, де має розпочатися творення культури поваги?

Перша настанова вказує на те, що поваги слід учитися вдома, від батьків, які шанують Бога й одне одного. У цьому процесі дуже важливу роль відіграє як мама, яка шанує свого чоловіка й батька дитини, так і тато, який поважає свою дружину і маму дитини. Лише в такій ситуації дитина навчиться поважати обох батьків.

Друга настанова полягає в тому, що треба правильно окреслити поняття. Кожен має виявляти повагу відповідно до того, яке займає становище: діти повинні шанувати батьків тому, що ті є батьками, а вчителів через те, що вони є вчителями. Усі мусимо поважати осіб, які мають владу лише тому, що вони обіймають певні керівні та дуже відповідальні посади. Маємо також молитися за представників влади.

Третя настанова відповідає на запитання, чому ми маємо виявляти повагу. Шанобливе ставлення до людей змінює їх, перетворює на осіб, гідних поваги, яку в подальшому вже мусять заслужити самі.

Отож, розпочнімо творити культуру поваги, починаючи від себе – матерів. Почнімо виявляти повагу нашим чоловікам і дітям. Покажімо нашим дітям, що наше шанобливе ставлення до них може перетворити їх на людей, гідних поваги. І таким чином можемо стати творцями нової культури поваги в родині. Не ігноруймо запитань, які ставлять нам діти. Стараймося на кожне з них – важливе чи зовсім банальне – відповідати з повагою до дитини.

Попередній запис

СВОБОДА ВІД ПОРІВНЮВАННЯ СЕБЕ З ІНШИМИ

Наступний запис

ПРАКТИЧНІ СПОСОБИ ВИЯВУ ПОВАГИ