«Наше життя буде вартим настільки, наскільки вартою буде наша молитва» Марта Робен
Постійність і наполегливість у молитві (а це ключовий пункт, який слід забезпечити, а також головний предмет боротьби в молитві) передбачають велику мотивацію. Треба бути дуже переконаним у тому, що, попри не завжди легкий шлях, все ж варто на нього встати і що позитивні цілі такої постійності незрівнянні зі стражданнями і труднощами, з якими ми тут неминуче стикаємося. Отже, у першій главі я хотів би згадати про основні причини, задля яких «треба молитися завжди, і не занепадати духом», до чого закликає нас Ісус в Євангелії (див. Лк. 18:1).
А перед тим пропоную цитату святого Петра Алькантрійського, францисканця з XVI ст., який дуже підтримував Терезу Авільську в її реформаторській діяльності. Цитату взято з його праці «Трактат про молитву і медитацію»:
«У молитві душа очищається від гріха, любов до ближнього отримує поживу, віра вкорінюється, надія зміцнюється, дух ликує, душа тане від лагідности, серце стає чистим, правда відкривається, спокуса долається, смуток тікає, почуття оновлюються, байдужість зникає, іржа недоліків знищується; з цього народжуються також живі іскри, палкі прагнення неба, а серед цих іскор горить полум’я божественної любови».
Я не хочу коментувати цей уривок, а лише запропонувати його як підбадьорливе свідчення досвіду, якому ми можемо повністю довіряти. Можливо, ми не кожного дня будемо по-суті стверджувати те саме, але якщо будемо постійні, то поволі переконаємося, що все обіцяне нам у цьому чудовому уривку, є абсолютною правдою.
Молитва – це душа християнського життя і умова будь-якого автентичного пастирського життя. Завдяки молитві ми стаємо приятелями Бога, вона дозволяє перебувати в тісному зв’язку із Ним та жити багатством Його життя, дозволяє нам перебувати в Ньому, а Йому – в нас. Без цієї взаємности, цього обміну любов’ю, який здійснює молитва, християнська релігія є лише пустою формальністю, Євангельська звістка – лише пропагандою, харитативна діяльність – справою доброчинности, яка нічого суттєво не змінює в людському бутті.
На мою думку, дуже правильним і дуже важливим є твердження, згідно з яким молитва – це «таємниця справді живого християнства, яке не має жодної підстави боятися майбутнього». Молитва дозволяє черпати в Богові завжди нове життя, постійно бути готовим до відродження і відновлення. Якими б не були випробування, розчарування, складність ситуацій, невдачі й помилки, вона дозволяє віднайти достатньо сили і надії, щоб прийняти своє життя, повністю довіряючись майбутньому. Що так необхідно сьогодні!