У Старому Заповіті поняття спасення означає перш за все «порятунок людини, яка перебуває в ситуації, небезпечній для життя, наприклад на війні, під час бурі на морі чи в час важкої недуги»[1]. Коли Бог допоміг Ізраїльському народові перейти через Червоне море, Мойсей звернувся до народу: «Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні[2]» (Вих. 14:13). Багато інших біблійних текстів називають Бога Спасителем (напр. Пс. 65:6; Іс. 17:10).
Новий Заповіт свідчить, що спасення приходить через Ісуса Христа (Ів. 4:22 і Дії 4:12). Його прихід на землю – це велика подія в історії спасення. Хто визнає Ісуса, отримає спасення. Так трапилося із Закхеєм. Ісус сказав йому злізти з дерева, тому що Він хоче увійти в його дім. Після вечері в домі старший над митнаками заявив: «Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо. Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло» (Лк. 19:8-9). Переміна життя стала подією спасення!
[1] Theologisches Begriffslexikon zum Neuen Testament, R. Brockhaus: Wuppertal 1977, c. 264.
[2] У німецькому тексті: Господь, ваш Спаситель, – прим. пер.