Наш світ функціонує завдяки постійній діяльності – всі кудись спішать, щось роблять, а більшість людей не може відмовитися ані від праці, ані від інших справ, серед яких живе. У результаті навіть якщо ми всі підпорядковані одному й тому ж самому навчанню Ісуса Христа, Який сказав, що ми завжди повинні молитися (див. Лк. 18:1), та не кожен сприймає його однаково. А все тому, що ми живемо в різних умовах. Варто пам’ятати, що Бог є всюди. Це звучить банально, та насправді має велике значення, оскільки ми часто про це забуваємо, а Бог бачить і чує нас у кожен момент нашого життя. Тому теоретично кожне місце відповідне для молитви. Ми говоримо «теоретично», тому що лише теоретично можна всюди розмовляти з Богом, натомість на практиці видно, що не всюди молитва вдається однаково добре.
Отож, коли ми йдемо вулицею, Бог бачить, як ми робимо кожен наступний крок і навіть більше – заглядає до глибини наших сердець. Тому це чудова нагода, щоб зануритися в молитву, адже навіть тут наші думки можуть бути правильними. На жаль, виникають також інші обставини: нас оточують люди, банери, вітрини магазинів, які розташовані так, щоб притягувати увагу перехожих. Тому вулиця може видаватися не надто вдалим місцем для регулярного промовляння молитов, бо навіть якщо зможемо зосередитися, то, врешті-решт, щось таки відверне нашу увагу. А якщо ні, то існує реальна небезпека, що наша молитва може закінчитися під колесами автомобіля або в лікарні.
Вдома?
Є люди, які зазвичай змушені молитися вдома або ж в іншому місці. Наприклад, подумаймо про матір, яка цілий день змушена виконувати хатні обов’язки та виховувати дітей, про особу розумової праці, робітника або адвоката, які мусять працювати понаднормово, щоб утримати свої родини, або ж про хворих, яким важко переміщатися з місця на місце. Ті, хто опинився в такій ситуації, мають пам’ятати про те, що, дотримуючись порад Ісуса Христа, вони винні Богові ще більше від інших: «А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні» (Мт. 6:6). Ті, для кого це неможливо, попри все не повинні занепадати духом, оскільки, як не як, це Бог допускає такі ситуації.
Вдома, у кабінеті, в офісі, біля верстата або на вулиці ці особи докладатимуть зусиль, щоб належно молитися, хоча їм можуть перешкоджати люди, з якими вони перебувають. Однак до такої ситуації не треба ставитися як до звільнення від молитви, оскільки не йдеться про заспокоєння власних духовних потреб, а про розмову з Господом Богом.
Мати під час забави своїх дітей шукатиме нагоди побути на самоті та спокійно порозмовляти з Господом, незважаючи на галас дітей. Також не має перейматися чоловік, який розпочинає молитву й усвідомлює, що його може відволікти важливий телефонний дзвінок або ж наказ директора, оскільки ці незручності є наслідком не відсутности його зацікавлення, а виникають зі зовнішніх умов, що накладаються на його добрі наміри.
Проте треба визнати, що ми не завжди перебуваємо в настільки критичних умовах, як я щойно описав. Дуже часто подібні ситуації є нічим іншим, як лише простим наслідком дезорганізації та відсутности поміркованости в щоденних справах.
І справді, можна поставити собі запитання: чому ми деколи відкладаємо молитву на останній момент і нам не залишається нічого іншого, як промовляти її на вулиці, коли повертаємося додому? Відповідь дуже проста: так діється через недостачу далекоглядности та здатности передбачати, через що ми не надаємо належного значення духовному життю, а також тому, що залишаємо багато справ на останній момент.
Про це варто пам’ятати замість того, щоб спихати на зовнішні обставини провину за все, у чому винні лише ми. Хоча правдою є те, що ці різноманітні умови можуть становити немалі перешкоди, однак якщо ми справді прагнемо молитви незалежно від них, то завжди або майже завжди можемо їх перемогти. Також тому можна поставити собі наступне запитання і щиро відповісти на нього: чи те, що ми переживаємо, пов’язане з нестачею часу, чи нам радше бракує справжнього зацікавлення обов’язками, які мусимо виконати перед нашим Богом Отцем?
Якщо ми справді прагнемо належно молитися, то повинні докласти до цього якнайбільше зусиль, щоб запобігти описаній ситуації.