1 книга Самуїлова 15:11-35
Вранці Самуїл прийшов до Саула, щоб переказати йому слова Господа. Саул напевне забув, що має справу з Божим пророком, тому думав, що Самуїлові нічого не відомо. Тому побачивши Самуїла, з удаваною радістю Саул сказав йому: «Я виконав веління Боже!» Тоді Самуїл сказав: «А що це за бекання овець чують мої вуха? І що за ревіння волів торкається мого слуху?»
Саул зрозумів, що Самуїл все знає, але відступатися вже не міг – сказавши на початку неправду, тепер мусив викручуватися. Саул сказав: «Це народ узяв кращих овець і волів, щоб принести їх у жертву цілопалення Господу».
Це була неправда, бо саме з дозволу Саула народ не знищив найкращу худобу й майно амаликитян. Якби Саул любив Господа, він би зрозумів, що жертва, принесена із заклятого Господом, не може бути приємною для Бога.
Самуїл сказав: «Не говори більше нічого, а слухай, що цієї ночі сказав про тебе Господь. Ти був із найменшого племені, а Господь тебе поставив головним над ізраїльськими племенами, і це Він помазав тебе на царя. Бог сказав, щоб ти пішов і знищив Амалика і все віддав закляттю. Чому ти не послухався Божого слова, але зажадав собі здобичі, зробивши зло в очах Господніх?»
Навіть після цих слів Саул не розкаявся в скоєному, але продовжував стояти на своєму: «Я ж пішов туди, куди сказав Господь і зробив, як Він звелів. Я привів Аґаґа царя амаликитянського, а решту народу вбили мої воїни. Народ же взяв кращу худобу, щоб принести її в жертву Господу».
Дітки, а чи доводилося вам обманювати своїх батьків, коли ви зробили не так, як вони просили вас зробити? Вам легко було визнати свою провину, чи ви й далі продовжували викручуватися й цим робили тільки гірше?
Тепер послухайте, як Господь покарав Саула за таку поведінку.
Самуїл сказав: «Для Господа послух і покірливість кращі за будь-яку жертву. А ти відкинув слова Божі, тому за це Господь карає тебе і ти не будеш царем ізраїльським».
Почувши це, Саул дуже злякався і попросив Самуїла піти і з ним помолитися. Насправді ж Саул не розкаявся за свій вчинок, а лише боявся Божого покарання і того, що подумають про нього люди. Самуїл знав думки Саула, тому не бажав іти з ним молитися. Тоді Саул упав перед Самуїлом, вхопився за одяг, щоб утримати його, і відірвав шматок тканини, бо був дуже сильною людиною і не розрахував свої сили.
Самуїл зупинився і сказав: «Як ти оце відірвав шматок одежі моєї, так відірвав тебе Господь від царювання. Він забрав у тебе царство Ізраїльське і віддав його людині, кращій за тебе. Бог це вже зробив і Він не перемінить наміру Свого».
Але Саул наче й не чув цих слів, бо думав лише про враження, яке мав справити на людей. Він просив Самуїла піти з ним і вшанувати його перед народом, щоб ніхто не дізнався про Божий гнів.
Тоді Самуїл виконав те, чого не зробив Саул. Він звелів привести амаликитянського царя, якого помилував Саул, взяв меч і розрубав його перед Господом. Це було Боже покарання для Аґаґа за його жорстокість і нечестя.
Потім Самуїл пішов від Саула і ніколи більше не бачився з ним аж до дня його смерті. Насправді ж Самуїл дуже любив Саула і неймовірно сумував, що цар не послухав Бога і тим накликав на себе Божий гнів.
Щоразу, коли ми не слухаємося Бога, ми Його дуже засмучуємо. Якщо ж ми визнаємо свою провину і просимо прощення в Нього, Він дуже радіє з цього.
З цієї історії ми бачимо, що Саул не любив Бога і не прагнув робити так, щоб Його не засмучувати. Саул лише боявся покарання від Нього.
ЗАПИТАННЯ:
- Якими словами і чому саме так зустрів Саул Самуїла?
- Чи розкаявся Саул, коли почув про покарання від Господа?
- Чому Саул просив Самуїла помолитися разом із ним?
- Що зробив Самуїл із царем Аґаґом?