Planned Parenthood[1] радить для здорового статевого життя «ретельно добирати сексуальних партнерів […]. Переконатися в тому, що знаємо, як його звати та який у нього номер телефону». «Newsweek» повідомляє, що коли самиці шимпанзе, польових коників, гієн, кінських мух та пінгвінів мають багате й різноманітне статеве життя, то це може свідчити, що така поведінка буде так само корисна й жінкам.
У зоопарку мені, звісно, доводилося бувати, та оскільки не пригадую, щоб я там бачив гієну, котра б після розірваних статевих стосунків відчувала, що її використовували, то я нікому не раджу приймати будь-які важливі життєві рішення, спираючись на наукові відкриття від «Newsweek»’a. Це так само стосується і порад, що їх роздає Planned Parenthood.
Наше покоління варте кращої любові, аніж та, яку зазвичай пропонує цей світ. Причина нашої потреби кращих дороговказів на шляхах людських взаємин стає зрозумілою, коли замислимося над якістю порад, що ми їх чуємо від світу. Медичні фахівці пояснюють, як вберегтися від венеричних хвороб, у «Cosmopolitan»[2] завжди готові для вас «уроки пожадливості», – тимчасом як ми, насправді, хочемо знати, як нам знайти справжню, надійну любов.
По вказівки іншого рівня я звертаюся до Біблії, до творів святих, богословів, філософів, медиків, фахівців із проблем сімейного життя. Спираючись на мудрість, нагромаджену поколіннями, я в цій книжці даю відповіді на найпоширеніші запитання про спілкування, любов та значення інтимних стосунків. Щомісяця я промовляю до приблизно 15000 школярів і студентів; до цієї книги ввійшли найкращі з тих запитань, котрі вони мені ставили.
Готуючись до її написання, я відкрив, що, напевно, єдиним ключем до зрозуміння таємниці сексуальності є глибока пошана, а значить – чистота серця. Коли ми втрачаємо шанобливе ставлення до сексу, то робимося сліпими і вже не бачимо дійсності, від якої світові перехопило б подих.
Христос сказав: «Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога» (Мт. 5:8). Завдяки чистоті серця чоловік спроможний побачити образ Бога в жінці, а жінка – побачити образ Бога в чоловікові. Тоді ми можемо помітити бодай відблиск того, що колись Адам і Єва побачили одне в одному, і таким чином відкриваємо наше покликання любити одне одного так, як нас самих любить Бог. Оскільки Бог створив нас, щоб ми любили так, як Він, то любити в чистоті – значить заново відкривати значення життя.
Христос Розіп’ятий вчить нас, що значить бути людиною: ми знайдемо самих себе, якщо повністю віддаватимемо себе іншим. Для кожного з нас таке найповніше віддання себе відбудеться власним, особливим, винятковим шляхом. Для одних це може бути віддання себе в шлюбі, для других – у житті монашому та священичому, для третіх – у житті самотньому. Усі покликані до того, щоб принести самих себе як щирий дар і таким чином осягнути правдиве значення свого існування.
Я не завжди дотримувався таких переконань. Набагато частіше, ніж мені хотілося б зізнаватися, я бажав, аби Господь не втручався в мої справи: «Оце б мені лише якось пережити цю частинку життя без Нього, відчути крихту свободи. А коли ні, то хіба це життя?» Коли ми плекаємо такі надії, то це значить, що ми купилися на найбільшу брехню цього світу, мовляв: «Бог від нас щось приховує; коли доходить до справи, то видно, що Він не хоче, щоб ми були щасливими й могли кохатися. Тож, якщо хочемо щось осягнути, маємо забути про Бога та Церкву й братися до справи самим!» Насправді ж ми говоримо: «От би лиш тримати Творця любові якомога далі від мого інтимного життя!»
Аби дозволити Богові увійти до нашого інтимного життя, нам потрібна відвага слухати своє сумління, тобто відлуння голосу Божого в наших серцях, котре скеровує нас до справжньої любові й докоряє нам, коли ми віддаємо себе за речі, які не варті нас. Часом ми намагаємося заглушити в собі голос сумління, вбачаючи в ньому ворога любові та свободи.
Однак якщо матимемо відвагу піти за ним, то матимемо життя – і матимемо його в повноті. Це виглядає дивним, але свободу та любов, що ми їх так прагнемо, знаходимо там, де найменше на це сподіваємося, – у послухові Божому закону.
Навіть ті, хто дивиться порнографічні сторінки в Інтернеті, тужать за чимось таким, що може здійснитися тільки в Божому задумі про любов. Кожен, хто напивається на вечірці, а наступного ранку не пам’ятає, з ким переспав тієї ночі, шукає того ж самого. Хоча може видаватися, що такі люди байдужі до всього, що стосується Бога, насправді вони спраглі Його, бо за кожним сексуальним бажанням і навіть за кожною залежністю є прихована туга за Богом, голод переживання любові в усій повноті її сили. Усі ми прагнемо такої любові, для якої ми створені. Добра новина, що її приносить Христос, полягає в тому, що така любов є можливою – незважаючи на наше минуле – і що Він чекає на нас, поки ми до Нього прийдемо, щоб її отримати.
Якщо ми справді прагнемо любові, то потребуємо сміливості, щоб уважно вдивитися і в мотиви, що керують нашим серцем, і безпосередньо в саме значення сексу. Та чи справді ми хочемо дізнатися правду про секс? Чи готові ми слухати, які вимоги ставить перед нами справжня любов? Частиною правди про нас є також і погана новина: в усіх нас виникає спокуса використовувати інших для власного емоційного або ж фізичного задоволення. У нашому серці точиться битва між любов’ю та пожадливістю, і ті, хто переживає справжню любов, не можуть уникнути війни з фальшю: ми всі схильні вважати підробки за щире золото.
Тож скільки коштуватиме нам іти дорогами Бога? Про що просить мене Господь, коли йдеться про чистоту? Треба уникати подружньої зради та порнофільмів? А якщо я знайду в собі сміливість послухати Христа, то чи не захоче Він від мене чогось такого, чого я не готовий Йому віддати? Якщо ми сахаємося заклику щиро зазирнути в глибину своїх сердець, якщо діємо так, ніби в нас немає недоліків, які потребують виправлення, то обманюємо самих себе. Завжди будемо припускатися тої самої помилки, що веде до принизливого розчарування, – плутати пожадливість із любов’ю.
Якщо бажаєш знайти любов і стати вільною людиною, почуй добру новину: істина вчинить тебе вільним. Божий план життя та любові настільки глибокий, що коли ми починаємо його розуміти, то вже не можемо дивитися, як раніше, на взаємини між чоловіком і жінкою. Коли побачимо Божий план любові, пожадливість видаватиметься нам просто нудною.
Коли зустрінемося з правдою про наші тіла та про секс, ми змінимо своє життя, але не з почуття провини чи страху перед вагітністю або хворобою. Ми змінимо своє життя, тому що Божий погляд на любов – це все, за чим тужить людське серце. Проте, як зазначив у листі до однієї своєї знайомої Іван Павло II: «Це замало – бажати прийняти таку любов. Її треба вміти давати»[3].
Тож віддаймо нашу сексуальність Богові – щоб кожна дія, слово, погляд і бажання підносилися до Нього. А тоді Він сам уже приведе наші серця до правди про людську любов. Настав наш час на нову сексуальну революцію, і наше покоління поведуть до перемоги ті, що здолають пожадливість, підкоривши її Богові любові. Коли не приймемо цієї місії, щоб будувати культуру життя та цивілізацію любові, – змарнуємо весь той героїчний ентузіазм, сміливість і мужність, що їх дарує нам наша молодість.
Молюся за те, аби всі, хто візьме до рук цю книжку, знайшли добру настанову в тому, у чому почуваються невпевненими, підтримку там, де відчувають розпач, зцілення в тому, у чому були зранені, а також те глибоке відчуття радості та спокою, котре плине з віддання Богові всього того, чим ми є, і всього того, що ми робимо. Прочитавши ці слова, прийми, що ти вже є в моїх молитвах; і ще про одне хотів би тебе попросити: пам’ятай у своїх молитвах про всіх тих, кому я розповідаю про християнську чесноту чистоти, про всіх, хто читає цю книжку, та про мене.
«Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!» (Чис. 6:24-26) Джейсон Еверт
[1] Planned Parenthood – американська організація «планованого батьківства», що пропагує аборти, контрацепцію та «статеве виховання». [Прим. пер.]
[2] «Cosmopolitan», вересень 2001, обкладинка
[3] Лист Кароля Войтили до Терези Гайдель (Teresa Heydel), грудень 1956