Охороняти життя від моменту зачаття
Гіппократ, якого вважають батьком медицини, присягався: «Жодній жінці не дам засобу, який може знищити її плід». На жаль, у наш час багато лікарів не дотримуються цієї присяги.
Церква від самого початку засуджує переривання вагітності. У Святому Письмі читаємо, що людське життя – святе від самого початку в лоні матері (пор. Єр. 1:5; Пс. 138(139):15). В одному з ранніх християнських творів кінця І століття (Дідахе) написано: «Не вбиватимеш плоду шляхом переривання вагітности і не вбиватимеш щойно народжену дитину» (2,2). У багатьох християнських авторів знаходимо такий самий наказ.
* * *
Контрацепція – це найпоширеніший засіб обмеження кількости дітей у суспільстві. Церква радить застосовувати лише природні методи регулювання зачаття, оскільки вони нешкідливі для здоров’я і не суперечать людській природі. Всі штучні засоби більшою чи меншою мірою шкодять здоров’ю, а деякі з них мають абортивну дію.
ДОКТОР БЕРНАРД НАТАНСОН ТА АБОРТИ В США
Тактика послуговується статистикою
Доктор Бернард Натансон, у минулому палкий прихильник виконання абортів, а згодом запеклий ворог убивства ненароджених дітей, розповідав про те, як у США було ухвалено закон про переривання вагітности. Ось що він говорить про себе: «Я не належу ані до католиків, ані до протестантів. Я – єврей, вважаю себе цілковитим атеїстом».
Ось текст промови доктора Бернарда Натансона: «Багато з вас могли чути про мене як про директора найбільшої у світі клініки, де виконують процедуру переривання вагітности. Наша клініка була відома в Нью-Йорку зі своєї гарної назви: „Центр здоров’я, запліднення та сексу». Вона розміщувалася в східній частині міста. Я був її засновником і впродовж 10 років – директором. У клініці було виконано 60 000 процедур переривання вагітности.
Під моїм керівництвом працювало 35 лікарів. Робочий день у клініці тривав від 8 години ранку до півночі, вихідних не було. Крім того, приватно я виконав 15 000 абортів, отож на моїй відповідальности 75 000 абортів. Це статистика, про яку мені соромно говорити, але завдяки їй моя доповідь здобуває відповідний ранг та вірогідність.
Я був одним із засновників NARAL – Народного союзу підтримки скасування постанови проти абортів (National Association for Repeal of Abortion Law), який потім перетворили на Спілку підтримки права на аборти (Abortion Rights Action League). У США це була перша політично активна група підтримки абортів. Її заснували Лоренс Лейдер, я, Бетті Фріден (феміністка) і Кароль Брайчер (тодішня політична активістка в Нью-Йорку). Групу утворено 1968 року. Це було нечуваною сміливістю. У перший рік діяльности наш бюджет становив 7 500 доларів, і треба було мати зухвалість, щоб принаймні говорити про зміну постанови, котра забороняла переривання вагітности. Якби тоді було проведене опитування, то, напевно, 99,5% американців висловилися б проти необмежених, легальних абортів. Та через два роки ми, мала група з малим бюджетом і чотирма активними працівниками, домоглися того, що постанова про заборону абортів, яка в штаті Нью-Йорк проіснувала 140 років, була скасована. Так Нью-Йорк став столицею штучних викиднів. Через три роки ми переконали Найвищий Суд прийняти рішення, згідно з яким аборти були легалізовані у всіх 50 штатах.
Як ми це зробили?
Важливо вивчити тактики, які ми застосовували, бо їх, більш чи менш змінені, застосовують в усьому західному світі.
Фальсифікація інформації
Ми знали, що у 1968 році чесне анкетування, яке б досліджувало думку американців про переривання вагітності, було б для нас цілковитою поразкою. Тому ми з допомогою засобів масової інформації передали дані про те, що, згідно з нашим опитуванням, 50~60% американців підтримують переривання вагітності. Це була успішна тактика «пророцтв, які збуваються». Якщо б американській громадській думці довго повторювати, що всі підтримують легалізацію абортів, то з часом кожен автоматично був би «за». Мало хто хоче бути в меншості. Однією з наших найуспішніших дій було застосування вигаданих, двозначних анкет. Тому прошу вас бути дуже обережними і критичними щодо всіх анкет, про які читаєте в пресі або слухаєте в ранкових теленовинах. Бо рух підтримки переривання вагітності ще застосовує цю тактику.
Також усвідомлювали, що драматичне висвітлення ситуації викличе достатньо симпатії, аби «продати» нашу програму легалізації штучних викиднів. Тому ми сфальсифікували річну кількість нелегальних абортів у США. Нам було відомо, що йдеться про 100 тисяч абортів. Натомість засобам масової інформації ми багаторазово подавали число 1 мільйон. Ми керувалися таким правилом: якщо часто повторювати неправду, то громадську думку вдасться переконати (у Німеччині це довів наш друг Гітлер). Нам також було відомо, що в США внаслідок нелегальних абортів щороку вмирає 200-250 жінок. Однак ми постійно повторювали, що помирає 10000 жінок. Під впливом цих інформацій почала формуватися громадська думка. Фальсифікація даних виявилася найліпшим засобом, який допоміг переконати американців у необхідності скасування постанов, що забороняли аборти.
Ми також стверджували, що в разі заборони абортів кількість штучних викиднів не змінюється, відмінність лише в тому, що все відбувається нелегально. Це була неправда!
Беручи до уваги дані, котрі я навів, можна зробити такий висновок: до легалізації абортів у нас було 100 000 штучних викиднів, натомість сьогодні маємо 1,55 мільйона. І навпаки, якби ми сьогодні заборонили аборти, то від 1,55 мільйона штучних викиднів ми знову б дійшли до 100 000, по-перше. По-друге, з допомогою цих даних можна довести, що в Америці від початку легалізації абортів зменшилося почуття відповідальності щодо сексу. П’ятнадцятиразове збільшення кількості штучних викиднів засвідчує, що в США аборти використовують як головний засіб контролю кількості народжень».
* * *
Католицька Церква була найбільшою перешкодою в справі легалізації абортів. У боротьбі з Церквою доктор Натансон та його прихильники оголосили, що католики «не ліберальні, не інтелігентні, не прогресивні». Вони використали навіть неправдиву інформацію про те, що кардинал Кашінґ підтримує легалізацію абортів.
Як зазначив доктор Натансон, прихильники абортів у всіх країнах застосовують однакові методи. Наприклад, в Італії під час референдуму прихильники легалізації абортів стверджували, що близько мільйона абортів виконують нелегально. Коли референдум було виграно, виявилося, що в наступних роках кількість легальних абортів була в п’ять разів меншою, тобто 200 тисяч. Подібні методи застосовували також у Польщі.
Німий крик
Упродовж тривалого часу доктор Натансон та його прихильники не знали або не хотіли знати, як насправді виглядає переривання вагітности: знищення по частинах ненародженої дитини й усунення її з лона матері. У грудні 1984 року доктор Натансон зняв фільм… і прозрів. Цю операцію виконує лікар з допомогою апарату, який називається всисна кінцівка…
«Зараз ми бачимо серце, що б’ється в грудях дитини… Бачимо, як дитина спокійно рухається в матці. Можна помітити, як час від часу вона змінює положення… Часом бере палець до рота… Бачимо, що коли кінцівка інструмента наближається до дитини, то вона намагається відсунутися від неї.
Дитина помітно збуджена, хоча кінцівка до неї ще не доторкнулася. Рухи дитини стають різкими… Вуста дитини широко відкриті… кінцівка входить у безпосередній контакт з тілом дитини. У зупиненому кадрі ще раз бачимо широко відкриті уста дитини, коли з них виривається німий крик. Це німий крик дитини, якій загрожує знищення. Пульс дитини зростає, рухи робляться різкими… Вона намагається відсунутися. Можна помітити, як дитина, марно намагаючись утекти від знаряддя смерти, посувається в ліву частину матки.
Биття серця виразно прискорюється і становить близько 200 ударів на хвилину. Зрозуміло, що дитина відчуває смертельну небезпеку».
Пані Беррі Мартін, яка дивилася цей фільм, пише: «Коли безпорадна дитина намагалася притиснутися до стінки матки, апарат схопив її ногу і відірвав. У цей момент дитина відкинула назад голову і руки, вже не шукала порятунку і піддалася стражданням».
Доктор Натансон продовжує: «Зараз лікар відриває тулуб дитини від голови. На екрані можемо побачити, як поблискує лікарський інструмент. Він шарпає дитину в різні боки. Таким чином лікар усуває дитину з лона матері…
Тулуб уже відірваний від голови, тому його не видно. У 12-тижневої дитини голова надто велика, і її не вдасться цілою витягнути з матки. Лікар застосовує спеціяльні «кліщі», щоб схопити голову, розтрощити її, а потім частинами усунути з матки…»
«Цей фільм виконано з допомогою ультразвукової апаратури, завдяки якій вдалося зареєструвати перебіг аборту 12-тижневої дитини… – пише у вступі доктор Натансон. – Це типова «процедура», щоденно в США виконують 4 тисячі таких операцій…
Один лікар, який виконував цю операцію, упродовж свого недовгого життя зробив 10 тисяч таких операції. Коли його запросили подивитися цей фільм, він був настільки вражений побаченим, що відразу вийшов з приміщення. Потім повернувся, щоб подивитися фільм до кінця, але більше ніколи не зробив жодної «процедури» переривання вагітности.
Молода жінка, котра обслуговувала апаратуру, була активною феміністкою, переконаною прихильницею переривання вагітности. Вона теж була настільки вражена побаченим, що більше ніколи не пропагувала такого вирішення проблеми.
Жінки не мають достатньої інформації про справжню природу ненародженої дитини, вони не бачать правдивих фактів і не знають, чим насправді є ця «процедура» (так звана змова мовчання). Кожна жінка перед тим, як підписати згоду на подібну «процедуру», повинна подивитися цей фільм, а можливо й інші подібні фільми, якщо вони з’являться».
У США також президенти боролися з легалізацією абортів. Рональд В. Рейґан, спочатку губернатор Каліфорнії, у 1981-1989 роках президент США, рішуче висловлювався проти переривання вагітности. У 1984 році писав: «Кілька місяців тому в Каліфорнії було відкрито сховок, де було 17 тисяч тіл, жертв абортів, багато з них досить розвинені. Коли я це побачив, мені стиснулося серце. Це видовище ще раз засвідчує, що аборт – це агресія в ставленні до людського життя».
Президент Б. Клінтон був прихильником переривання вагітності. Зупиняв дію кожної постанови, яка обмежувала виконання абортів.
Перші дні й тижні
1-й день. Життя людини починається в момент зачаття. Вже в першу секунду життя визначеними є стать, колір волосся, шкіри й очей, високий або низький зріст, міцне здоров’я або ж схильність до певних хвороб. Усі ці риси визначає генетичий код людини.
21-й день. Починає битися серце дитини, формується мозок.
6-й тиждень. Формується скелет дитини. Уже функціонують нирки, легені, печінка та серце. Можна зареєструвати електромагнітні хвилі, які посилає людський мозок.
10-й тиждень. Уже працюють всі органи. Сформувалися ручки та ніжки. На пальцях рук уже можна помітити папілярні лінії. Дитина реагує на зовнішні подразники, відчуває біль. Подальший розвиток полягає лише у вдосконаленні діяльности всіх наявних органів та ростові людини.
12-й тиждень. Дитина вміє зігнути ноги, повертати стопи, згинати і розгинати пальці на ногах, стискати кулачок, морщити брови. У своїй будові та поведінці дитина виявляє індивідуальні риси, а також відчуває та реагує на емоційний стан матері. Довжина дитини становить близько 9 см.
36-й тиждень. Після 9 місяців життя в лоні матері народжується дитина.
Наведені дані засвідчують, що ті, які вважають, що до 12 тижнів можна вбити дитину, бо вона ще не стала людиною, а після 12 тижнів не можна, бо це вже людина, мислять нелогічно й ошукують себе та інших. Наука не бачить суттєвої відмінности між цими періодами.