1 книга Самуїлова 16:1-13
Самуїл дуже сумував через те, що Господь відкинув Саула за непослух. Одного разу Бог сказав: «Самуїле, доки ти сумуватимеш за Саулом. Ось Я нагледів Собі нового царя. Наповни ріг оливою і йди до Єссея, що мешкає в Віфлеємі, бо один із його синів буде царем Ізраїля».
Щоб не викликати підозри та не відкрити свого наміру, Самуїл узяв із собою теля й прийшов до Віфлеєму начебто принести жертву цілопалення. Коли жителі містечка його побачили, то сполохалися, бо не знали, що приніс для них пророк Божий – мир чи погану звістку.
Серед тих людей, які вийшли назустріч Самуїлу, був Єссей, батько вісьмох синів. Самуїл сказав до народу: «Я прийшов принести цілопалення Господу. Освятіться, і прийдете зі мною їсти жертву».
Коли Єссей та його сини прийшли до Самуїла, то пророк побачив старшого сина і подумав, що це точно новий цар від Бога. Але Господь сказав Самуїлу: «Не дивись на красу обличчя і на високий зріст його. Він не Мій обранець. Я дивлюсь не так, як людина, бо людина дивиться на обличчя, Я ж бачу, що у серці». Серце старшого сина не було повністю віддане Богові, а Господь хотів обрати царем людину, яка любить Його від усієї душі.
Тоді Самуїл подивився на другого сина, але і той не був обраний Богом. Підійшов Самуїл і до третього сина, та й цього Бог не уподобав бути царем. Так підходив Самуїл до кожного з семи синів Єссея, але виявилося, що жодний із них не був обранцем Божим.
Самуїл вірив Господу і знав, що Бог ніколи не помиляється і не обманює. А може це не всі сини Єссея? Тоді пророк запитав батька: «Чи всі твої діти тут?» На це Єссей відповів: «Я маю ще одного сина, найменшого, він пасе мої вівці». Самуїл наказав негайно привести хлопця, бо вони не сядуть їсти, поки не прийде той пастушок.
Це був засмаглий підліток із гарними очима, рум’яними щоками, він мав красивий стан. Звали пастушка Давидом. Коли він прийшов, то Бог сказав Самуїлові: «Встань і вилий на нього оливу, бо це той, якого Я обрав бути царем Ізраїля». Тоді в присутності батька та братів Давидових Самуїл виконав обряд помазання Давида на ізраїльського царя. Коли Божий пророк вилив оливу на голову Давида, Дух Божий зійшов на хлопця і наповнив його серце мудрістю й мужністю.
Потому Самуїл повернувся додому, а Давид знов пішов пасти вівці. Допоки він сяде на престол, мине ще багато часу. Чи засмутився Давид, що, будучи помазаним на царство, мусив вертатися до своїх отар? Анітрішки! Він любив Господа і був щасливий із того, що має.
Дітки, часом Бог нам щось обіцяє, але ми повинні вірно і терпляче чекати на виконання Його обітниці. Іноді потрібно чекати день, іноді – місяць, а буває, що в очікуванні минають роки. Але знайте одне – Господь завжди виконує те, що обіцяє Своїм дітям, які люблять Його усім серцем!
Пасучи вівці, Давид часто грав на арфі і співав псалми, прославляючи Бога. Чи міг він мріяти, що колись стане царем? Насправді, чи то будучи пастухом, чи царем на троні він уже мав те, що найголовніше в житті будь-якої людини – любов до Господа.
ЗАПИТАННЯ:
- Навіщо Бог послав Самуїла до Віфлеєму?
- Чому Самуїл не помазав на царя старшого сина Єссея?
- Кого Бог обрав за царя для Ізраїля?
- Чи відразу Давид сів на царському престолі?