Понеділок: Двісті усмішок
Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості. Пр. 17:22
Кажуть, що середньостатистична дитина сміється двісті разів у день, а дорослий сміється лише чотири рази на добу. То що трапилось з нами, дорослими? Можливо, це через виснажливу працю в офісі, довгі черги в крамниці і купу рахунків на кухонному столі?
Звичайно, життя може бути дуже важким, і в деяких людей виникають великі проблеми і труднощі. Але багато з нас насуплюють брови чи скаржаться через порівняно невеликі незручності. Я знав жінку, яка зробила себе і чоловіка нещасними лише через те, що в них на одну дитину більше, ніж спалень у домі. Надто багато роздратувань виникає через неспроможність цінувати гумор і благословення, які нас оточують. Якщо ваш чоловік забуває завезти дітей до стоматолога чи ваша дружина випадково віддає ваш улюблений бавовняний светр, або ваша дитина малює свою версію Мони Лізи на стіні вітальні – хіба не було б легше для кожного, якщо б ви подивились на цю ситуацію з кумедного боку?
Кевіна Джонса, який боровся зі зростанням паралічу через бокову аміотрофічну хворобу, попросили описати найгірше в його стані. Він відповів: “Те, що моя дружина керує автомобілем! Вона повинна мене брати усюди”.
Те, перед чим ви стоїте, немає значення. Усмішка може лише покращити це.
Тільки між нами…
- Як часто ти смієшся кожного дня?
- Чи ми пам’ятаємо про наше небесне призначення, коли виникають проблеми?
- Як нам додати гумору в наступній важкій ситуації, яка в нас виникне?
Дорогий Боже, коли проблеми загрожують нашим взаєминам, допоможи нам передбачити їх Твоєю невичерпною добротою. Амінь.
Вівторок: Сімейні нашіптування
Завжди радійте! 1Сол. 5:16
Легкість і безтурботність є клеєм, що тримає сім’ю вкупі. Сім’ї, які люблять посміятись з кумедних історій, пов’язаних з вихованням, безперечно, створять міцні зв’язки на випадок скрутних часів.
Якось ми почули про матір, яка вирішила тримати свого непосидючого дворічного сина на колінах протягом його першого походу на лялькове шоу. Посеред вистави він не втримав у руках велику пляшку пепсі і пачку поп-корну. Липка суміш потекла по дитині на мамині коліна. Це трапилось тоді, коли вистава вже майже закінчувалась, але вона вирішила досидіти до кінця. Проте вона не знала, що була склеєна зі своїм сином. Коли вистава закінчилась, вони піднялись… і материна, приклеєна до заду дитини, спідниця розв’язалась і поволочилась за хлопчиком, який побіг між рядами. Мати стояла, поправляючи нижню спідницю, і дякувала Господу, що не забула одягнути її.
Инша мати написала нам кумедну історію про її сина: “Напевно звичним словом, коли дитина хоче в туалет, є слово “горщик”. Ми навчили свого сина називати це “шепіт”. Якось його дідусь приїхав відвідати нас, і посеред ночі мій син підійшов до його ліжка і сказав: “Дідусю, я хочу пошептати”. Не бажаючи будити мене, він сказав: “Гаразд. Пошепчи мені на вухо”. І маленький хлопчик так і зробив”.
Розповідання і переказування таких кумедних історій, як ці, що описані вище, може об’єднати сім’ї поколіннями. Бог створив нас з почуттям гумору не просто так. Ми вважаємо, що Він хоче, щоб ми його застосовували.
Тільки між нами…
- Як ти вважаєш, чому Бог створив нас зі здатністю сміятися?
- Чи ти пам’ятаєш якісь кумедні сімейні історії зі свого дитинства?
- Як ми можемо зберігати наш сімейний спадок через історії?
Господи, ми вдячні Тобі, що можемо розділяти кумедні ситуації з нашими дітьми. Допоможи нам зробити їх частиною великої історії, яка зв’язуватиме нас разом роками. Амінь.